Читать реферат по культурологии: "Найдавніший театр Галичини - Коломийський обласний драматичний театр" Страница 1


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Найдавніший театр Галичини - Коломийський обласний драматичний театр

На думку члена-кореспондента Академії мистецтв України, професора, ректора Киї­вського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого Ростислава Пилипчука, така важлива мистецька подія, як зародження професійного театру, не випад­ково сталася саме на Покутті. Ось як описує він цю подію:

«...1848р., на хвилі австрійської революції, що дала поштовх українському національ­ному рухові, виник український театр... у Львові на той час не було ще українських мистецьких сил, які б узяли на себе ініціативу створення театру, не те щоб професіонально­го, як це було в деяких підлеглих Австрії слов'янських і неслов'янських країнах, а й аматорського.

Оскільки орган українського самовряду­вання, так звана Головна руська рада, центр якої був у Львові, мала серед окружних філій найміцнішу в Коломиї, то саме Коломийська рада взяла на себе ініціативу створення українського аматорського театру...

Місцевий священик Іван Озаркевич. був натхненником, ідеологом всієї справи. Саме він забезпечив молоду сцену українським ре­пертуаром, якого раніше в Галичині не існу­вало.

Скориставшись з наявності в Коломиї друкованих текстів обох п'єс Івана Котля­ревського - «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», І.Озаркевич прилаштував їх до місцевих умов, перенісши дію з Полтавщини на Покуття, передувавши мову на місцеву покутську говірку, перейменувавши героїв на місцевий лад, замінивши пісні, які містили в собі східноукраїнські реалії, на пісні, що побутували на Покутті й т.д. Таким чином І.Озаркевич здійснив те, що тепер має назву літературної адаптації".

Протягом всієї історії становлення Коломийський театр наполегливо виборював право на існування, шукав самобутній шлях розвитку, власного самобутнього художньо-естетичного обличчя.

З Коломиєю пов’язали долю кращі акто­ри свого часу, патріоти українського театру: Микола Бенцаль, Володимир Блаватський, Іванна та Іван Біберовичі та інші. Свого часу в театрі працювали відомі актори національ­ної сцени та кіно Василь Симчич, Заслужена артистка України Оксана Затварська.

Від найпершої вистави спливло немало часу. Неоднозначні періоди переживав театральний колектив. Були відрізки підйомів, застою, театр закривали і відкривали неодно­разово.

У 1939 році після тривалої перерви в Ко­ломию знову повернувся театр. Навіть в роки II світової війни в окупованому місті театр під керівництвом відомого театрального дія­ча Івана Когутяка підтримував своїх краян, був оплотом патріотизму та волелюбства.

Наперекір численним перешкодам театр вижив і залишився виразником національної української культури, взірцем бережного ставлення до традицій наших предків.

Промовистим доказом принципової кон­цепції колективу став останній 17-річний відрізок, коли театр відродився після трива­лої вимушеної перерви. З 1989 року основою репертуару Коломийського театру були і залишаються сценічні твори українських класиків - Гната Хоткевича, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Івана Карпенка-Карого та інших.

У творчому доробку колективу нині близького 30 вистав. З них 5 - сценічні першопрочитання на українській сцені :



Интересная статья: Основы написания курсовой работы