Читать реферат по географии, экономической географии: "Дослідження стану природно-гідротехнічних систем в басейні" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Просторово-часова організація географічних утворень, де проникають і тісно взаємодіють компоненти територіальних і аквальних комплексів, вимагає нестандартних підходів до їхоптимізації. Оскільки техногенна складова природно-гідротехнічних систем значно збільшує вплив і навантаження на аквальні ландшафтні комплекси, видозмінює їх та визначає подальші еволюційні зміни, то вивченню її складової повинно приділятися не менше уваги, аніж природній.

Одним із найменш досліджених з позицій ландшафтно-екологічої оптимізації ПГТС в басейні Дніпра є притоки першого порядку (за класифікацією Веліканова М., 1948), що мають штучно підтримуваний в пригирловій ділянці рівень води. Таких складних природно-гідротехнічних комплексів, що складаються із чітко вирізнених систем природного походження й гідротехнічних комплексів і які межують з водосховищами дніпровського каскаду – дванадцять. До них належать басейни таких середніх і малих річок як Ірпінь, Трубіж, Тясмин, Козинка, Вільшанка (частково зі стоком річки Рось), Золотоношка, Крива Руда, Павлівка, Леглич, Білозіра, Базавлук, Томаківка. Такі ПГТС є повністю регульованими, оскільки природний стік даних річок (у деяких випадках доповнений інфільтраційними водами з дренажних каналів) транспортується через захисні дамби спеціальними насосними станціями. Необхідно взяти до уваги той факт, що найбільш чутливими до впливу є саме пригирлові ділянки згаданих вище річок, оскільки вплив на гідрогеологічний та гідрологічний стан даних об‘єктів тут не є дуже складним через легку регульованість механічним способом.

Певний інтерес при дослідженні ПГТС такого типу зумовлений комплексом географічних і геоекологічних факторів, які визначають існування й розвиток схожих за будовою та способом роботи ПГТС в різних природних зонах. Окрім того, специфічність згаданих систем полягає в зарегульованості рівня води й витрат з використанням механічних пристроїв. В окремих випадках, як наприклад, захист криворізьких залізорудних родовищ чи населених пунктів з сільськогосподарськими територіями від підтоплення, використовуються повітряні компресорні станції (міста Марганець, Нікополь, Кременчук, Кам‘янка –Дніпровська, Ржищів, Велика Знам‘янка і т.д.). Створення ПГТС мало на меті мінімізувати негативний вплив гідрогеологічних процесів, які активізувалися внаслідок наповнення водосховищ. Це, насамперед, ерозійні та суфозійні процеси, прояви підтоплення, руйнування берегів тощо. Паралельно з цим, в даних ПГТС максимально враховано можливість підтримання в первинному стані корінних природних комплексів (наприклад, переливна дамба забезпечила збереження заплавних, періодично затоплюваних луків на лівобережжі в районі масиву "Бортничі – Вишеньки"). У даному випадку в результаті будівництва гідротехнічної споруди мінімізовано вплив водосховища й обмежено площу затоплення прибережних території внаслідок його заповнення. Разом з тим, залишено майже нетрансформований первинний ландшафт.

Як один із варіантів вивчення стану водогосподарських ПГТС з метою подальшої їх оптимізації може бути, наприклад, найбільша в басейні Дніпра

Похожие работы