Читать реферат по бухучету, управленческому учету: "Поняття помилки та шахрайства. Причини виникнення помилок та їх наслідки" Страница 9

(Назад) (Cкачать работу)

Для зниження рівня ризику аудитору слід дотримуватися прин­ципу репрезентативності відбору даних для перевірки і прогнозува­ти випадкові помилки.

Шахрайство — навмисно неправильне відображення і представ­лення даних обліку і звітності службовими особами і керівництвом підприємства. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими за­писами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисних змінах записів у обліку, що перекручують сут­ність фінансових і господарських операцій з метою порушення українського законодавства і прийнятої на підприємстві облікової політики, навмисного відображення неправильної оцінки активів і застосування неправильних методів їх списання та пропуску або при­ховання результатів діяльності, незаконного отримання в особисту власність грошово-матеріальних цінностей.

Помилка — ненавмисне перекручення фінансової інформації внаслідок арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильно­го представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності майна, вимог і зобов'язань.

Коли аудитору вдалося виявити зловживання, то він повинен, на­самперед, з'ясувати, як вони позначилися на фінансовій звітності, а отже, йому слід взяти під сумнів правильність цієї інформації. Од­нак, якщо аудитор дійшов висновку, що наявність незаконних дій ста­вить під сумнів інформацію фінансової звітності, оскільки вона непра­вильно відображає реальний стан справ, то він зобов'язаний відповідно переосмислити свій висновок. Разом із тим, аудитор має також пере­глянути і власне ставлення до адміністрації. Якщо вона знала про ви­явлені аудитором факти незаконних дій, але не повідомила про них ра­ніше, то виникає серйозний сумнів щодо довіри до такої адміністрації.

Коли клієнт взагалі відмовляється прийняти змінений аудиторський висновок або не вживає ніяких заходів, щоб виправити недоліки в об­ліку і звітності, то аудитор може відмовитися від подальшого виконан­ня замовлення. Щоправда, таке рішення має дуже серйозні наслідки і прийняття його вимагає консультацій з юрисконсультом аудитора.

Особливу увагу слід звернути на відповідальність адміністрації. У спеціальній літературі з даного питання зазначається, що не аудитор, а адміністрація фірми-клієнта відповідає за правильність облікової політики, за створення і використання відповідної системи внутріш­ньогосподарського контролю і за об'єктивне складання фінансової звітності. Звітність публічних фірм-клієнтів має включати звіт про обов'язки їхньої адміністрації і про стосунки з аудиторськими фірмами.

Якщо аудитор шляхом отримання необхідних доказів дійшов висновку, що помилки чи шахрайство є істотними на рівні фінансо­вої звітності підприємства і вже сталися або існує значна ймовірність їх існування, він повинен дати негативний аудиторський висновок або відмовити в наданні аудиторського висновку про фінансову звіт­ність підприємства, враховуючи визначену під час аудиту серйозність перевірки.

У випадку, коли аудитор не може

Похожие работы