Читать реферат по педагогике: "Галицькі педагоги про драматизацію в школі" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Праця в ділянці драматизації має величезне значіння в усій широкій ца­рині виховання, головно естетичного виховання.

Драматизація як окрема ділянка естетичного виховання розвиває здіб­ність розуміння пластичного образу подій, пластичного відчування життя вза­галі і себе в цьому життю, відтворювання життя в діяльності і через діяльність; драматизація як ділянка мистецького виховання, мистецької активности до­помагає створенню нової "вимовної" людини, людини активного переживання та яркого вираження свого "я" в "життю" й праці. Драматизація є найкращою школою естетичного виховання, бо вона органічно об'єднує рисунок, малярст­во, пластику, музику, живе слово й драматичне мистецтво.

Значіння драматизації в вихованню не обмежується самими тільки есте­тичними моментами. Вона дає дитині велику кількість різнородних практич­них привичок і відомостей, знайомить її з природою і пожитком предметів навколишнього світу. Дитина в своїх драматичних забавах шиє, ріже, рубає, мі­сить тісто, замітає підлогу, білить, торгує і т д. Перше знання життя черпає ди­тина з наслідуваних і драматичних забав.

Драматизація розвиває і вправляє в творчому змісті найрізноманітніші здібності й функції: мову, інтонацію, уяву, пам'ять, зоркість, увагу, асоціацію, технічні й мистецькі здібності (роботи коло сцени, бутафорії костюмів, декорацій), руховий ритм, пластичність і т. д., та через те розширює творчу особистість дитини.

Драматизація розвиває емоціональну й афективну сферу, тим самим збагачує й вигладжує особистість; розвиває симпатію, спочуття, моральне почу­вання, виховуючи здібність перевтілюватися в других, жити їх життям, чувати їх радість і горе.

Драматизація як метода навчання дає дитині активне, правдиве добування знання, що відповідає прагнучій чинів природі дитини. Живий і яскравий образ, глибоке й радісне переживання ставить вона на місце сухого засвоювання. За­мість односторонньої праці розуму вона притягає до праці всю особистість ди­тини; розум, почування, уява, воля беруть участь, у складному творчому проце­сі драматичної діяльності...

В спробі класифікації основних форм драматизації належить взяти під розваг) чотири вирішальні фактори: біологічний, соціологічний, психологічний та історичний.

Біологія й соціологія вияснюють джерела походження драматизації, а психологія й історія оправдують шлях її генетичного розвитку в історичній пе­рспективі.

Опираючись на біологічних і соціологічних підставах походження драматизації, можна ствердити, що драматизація в своєму історичному розви­тку переходила в усіх народів від найдавніших віків аж до найновіших часів чо­тири етапи: імпровізацію, інсценізацію, драматичну, композицію, і на кінець, драматизацію, що від часів Шекспіра й Мольєра перейшла безпосередня в найвищий степінь театрального мистецтва.

Релігійні обряди з танцями й піснями (наприклад, "Купало") належить за­числити до інсценізації; обжинки й весільні забави — це і м про ер­заці я; монументальні епопеї (наприклад, "Слово о полку Ігоревім") належать, без сумніву, до вищої категорії драматичної композиції, а на кінець наш славетний "Вертеп" — це вже драматизація в повному його слова

Похожие работы