Читать реферат по медицине, физкультуре, здравоохранению: "Кандидоз" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

РЕФЕРАТ

на тему:

“Кандидоз”

П Л А Н

1. КАНДИДОЗ

ЕтіологіяЕпідеміологія і фактори, що привертаютьПатогенезЛікування кандидозу

2. ТРІХОМОНІАЗ

Біологічні особливості збудника Клінічна картина Діагноз Лікування

ЛІТЕРАТУРА КАНДИДОЗ

Кандидоз залишається однієї з найважливіших проблем у дерматовенерології, гінекології і мікології. Надзвичайно широка поширеність захворювання, його стійкість до терапії і тривале протікання змушують багатьох лікарів звертати увагу на причини, що приводять до розвитку кандидної інфекції і зумовлюючі її існування.

З іншого боку, останнім часом все частіше приходиться зіштовхуватися з необгрунтованими підходами до діагностики і лікування вагінального кандидозу, які виникають від недостатньо повної орієнтації лікарів у сучасних питаннях етіології, епідеміології і патогенезу.Етіологія

Основним збудником вагінального кандидозу є Candida albicans. За даними закордонних авторів, у 1990-х роках це найпоширеніший вид захворювання.

По даним інших вітчизнян авторів, C. albicans в Україні виділяється не менше ніж у 80 % випадків. Зокрема, серед обстежених хворих хронічним рецидивуючим вагінальним кандидозом не знайдено жодного випадку етіології, відмінної від C. albicans, за даними автоматичного аналізатора ауксанограми і панелі асимиляційно-ферментаційних тестів "BBL Mycotube".

При збереженні провідної ролі C. albicans у етіології вагінального кандидозу всередині цього виду відзначається тенденція до збільшення числа стійких до антимікотиків штамів (до 10 %). Інші види Candida виділяються в 15-30 % випадків вагінального кандидозу за даними іноземних дослідників, а в Україні, як правило, з меншою частотою. За останні 10 років поширеність вагінального кандидозу, викликаного не-albicans видами, збільшилася майже вдвічі.

Відмінна від C. albicans етіологія відзначається частіше в жінок старше 35 років які використовують бар'єрні контрацептиви. В даний час кандидоз піхви, викликана не-albicans видами, за кордоном схильно відносити до так званого ускладненого вагінального кандидозу. Це мотивують тим, що не-albicans етіологія асоціюється з хронічними рецидивуючими формами захворювання, а також з ВІЛ-серопозитивністю. На думку вітчизняних вчених, така оцінка є недостатньо обґрунтованою.

Хронічний і рецидивуючий характер інфекції, яка викликана більш рідкими видами Candida, приймають при неправильній тактиці лікування, прийнятої не на підставі результату лабораторної діагностики, а довільно за традиційною схемою. Разом з тим, не-albicans етіологія нерідко зустрічається з більшою частотою незалежно від протікання захворювання, наприклад у деяких етнічних групах (зокрема, в африканської раси), географічних областях (Середземномор'я, Близький Схід).

При вагінальному кандидозі як ендогенної інфекції його етіологія може відбивати особливості кандидної колонізації порожнини рота і кишечнику (C.tropicalis, C. glabrata, C. krusei) чи шкіри (C. guilliermondii, C. parapsilosis), а та, у свою чергу, - особливості дієти і побутових умов. Не виключаються й інші фактори, що визначають більшу питому вагу рідких видів, незалежно від плину чи захворювання стану імунітету.

Другим після C. albicans збудником, який виділяється при вагінальному кандидозі, є C. glabrata. Частота

Похожие работы