Читать реферат по истории: "Історія економічного розвитку Криму" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Історія економічного розвитку Криму Від Московського царства до Російської імперії Кримське ханство залишалося останньою діючою в якості держави скалкою Золотої Орди. Решту Москва прибрала під свою руку. В XVII ст. з’являється план завоювання Криму авторства хорвата Юрія Крижанича, який сформулював моральний імператив повалення ханства, та народів, що його населяли, оскільки ті ніколи не припиняли ображати християн. Пропонуючи скерувати зусилля на опанування Перекопської області, Ю. Крижанич радив московському цареві Олексію Михайловичу звернути увагу на обладнані сучасними пристанями багаті приморські порти, в які можна потрапити через російські ріки; найцінніші в описуваний час східні й західні товари, що переправлялися Великим шовковим шляхом (вина, спеції, масла, шовк й дорогоцінні тканини); життєдайність кримської землі, що постачала Царгород хлібом, вином, оліями, медом та фруктами, а також незліченні табуни коней.

Змальована картина була приваблива, але на той час недосяжна. Кілька східних походів, які організували російські царі (зокрема, й невдалий похід князя В. Голіцина за підтримки гетьмана І. Самойловича, що згодом вартував трону царівні Софії), не йшли далі властивого тій епосі здобичництва. Послаблюючи ханство періодичними вилазками, московські царі не порушували усталених традицій. Ясир Кримському ханству вони сплачували аж до 1710 р.

Розмежування, здійснене у процесі посилення російсько-турецького суперництва, не було сталим; поразки російської армії у російсько-турецькій війні 1711 р. його зруйнували. З часів Петра І простір Північного Причорномор’я почав осмислюватися як частина «Південної Росії».

Тиск Росії на Крим відновився у 1830-х рр. Похід фельдмаршала Мініха в 1736 р. супроводжувався сплюндруванням й руйнуванням Карасубазара, Євпаторії, Бахчисарая, низки селищ. У вогні згорів не лише ханський палац, а й архів Гіреїв. Людність рятувалася від жахливої різанини в горах. Рік потому не менш жахливого спустошення ханат зазнав внаслідок рейду військ, керованих фельдмаршалом Лассі.

З новою силою кримське питання виринуло на поверхню політичного життя імператорського двору практично відразу після сходження на престол Катерини ІІ. У липні 1762 р. на її розгляд було подано доповідь «О Малой Татарии», в якій живописалися не лише загрози, що походили з Кримського півострову, а й комерційні вигоди від його приєднання до імперії. Надалі події розвивалися з неймовірною швидкістю. Пропозиція російських дипломатів до Оттоманської Порти надати Кримському ханату незалежність (власне, відмовитися від своєї зверхності над ним) була сприйнята як виклик і відхилена. Тоді імператриця доручила графу М. Паніну організацію відповідальної місії по «поколебанию татарских орд против нынешнего их подданства». Сучасною мовою йшлося про підривну роботу та банальний підкуп татарської знаті, аби мотивувати її добровільно змінити сюзерена. Не менш витончена гра велася у середовищі низки етнічних громад (передусім християнських), аби створити в їх особі своєрідну «п’яту колону». Для виконання цієї «делікатної» місії Панін отримав величезні кошти (не випадково згодом Катерина ІІ відзначала, що приєднання Криму влетіло імперії в копійчину. Гроші та подарунки щедро роздавалися хану і мурзам, аби мотивувати їх

Похожие работы