Читать реферат по географии, экономической географии: "Географічні карти ХVІІ-ХVIII ст. у колекції Національного музею історії України" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Географічні карти ХVІІ-ХVIII ст. у колекції Національного музею історії України Анастасія Вітрянська Географічні карти є важливим історичним документом для вивчення розвитку цивілізації. Разом з тим, вони, особливо ранні, є своєрідним витвором мистецтва.

Спочатку мапи рисували від руки на пергаменті чи папері, а потім розфарбовували. Нерідко вони прикрашалися мініатюрами, гербами, портретами правителів тощо. Починаючи з другої половини XV ст., їх друкували з дерев’яних кліше та гравірувальних мідних пластин. Під час перехідного періоду (між рисованими та друкованими картами) мапи, як і раніше, прикрашали художніми віньєтками, портретами, видами міст, зображеннями представників різних народів у національному одязі, мисливськими сценами тощо, а водні простори позначали хвилями, кораблями та морськими чудовиськами. Гори та ліси зображувались реалістично, а не умовними позначеннями. У виготовленні карт брали участь відомі художники, такі як Альбрехт Дюрер, Ганс Гольбейн. Часто мапи використовували й для декору: вони слугували темою для гобеленів, фресок, мозаїк, їх гравірували на золотих та срібних кубках, столах, скриньках для прикрас. Лише у XVIII ст. карти поступово звільнились від художніх оздоблень і трансформувались у прості інформаційні джерела для спеціалістів, побудовані на точних вимірюваннях1.

У колекції Національного музею історії України зберігається дуже цікава та цінна збірка старовинних географічних карт (XVII- XIX ст.). Колекція ж сучасних мап (20-ті та 40-70-ті рр. ХХ ст.) містить окремі географічні, а також військові та міські. Усі вони відображають територію України, Європи, Азії, Росії. Джерела надходження - різні: з митниць, від приватних осіб, з різних організацій і музеїв, закупівля. Значна кількість карт періоду Великої

Вітчизняної війни 1941-1945 рр. надійшла з виставки «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників». Деякі мають штамп Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Г. Шевченка.

У даній розвідці розглянуто сім географічних карт із зібрання Національного музею історії України, які датуються XVII-XVIII ст.

На сьогодні найстарішою з них є мапа «Poloniæ Regnum» («Королівство Польське») (ГРЛ-5514; іл. 1), яка надійшла з Київської регіональної митниці 2011 р. На ній відсутнє прізвище та ім’я автора. У результаті проведених досліджень виявилося, що вона датується кінцем XVII - початком XVIII ст., а її автор - французький картограф і видавець П’єр Дюваль (Pierre Duval) (16181683). Підказку щодо встановлення авторства вдалося виявити на звороті карти, у правому нижньому куті. Це - напис олівцем, імовірно, англійською мовою: «1681. NURN. DUVAL. ~ $ 207 ES» («1681. Нюрнберг. Дюваль. ~ $ 207 ES»). Можливо, це позначка колекціонера або працівника антикварної крамниці. П. Дюваль був племінником і учнем Ніколя Сансона І (Nicolas Sanson I). Він народився в Абвілі, жив і працював у Парижі. Після смерті дядька разом з синами останнього - Ніколя ІІ, Гійомом і Адріеном - продовжував свою діяльність у картографічній майстерні Сансонів. 1650 р. отримав титул королівського географа (Geographie du Roi). Найбільшою працею П. Дюваля є збірний атлас «Cartes geograp- hiques methodiquement» («Методичні географічні карти»; Париж, бл. 1654), сформований з карт відомих голландських та французьких картографів XVII ст. та невеликої кількості карт самого П. Дюваля. 1661 р. у Парижі вийшла праця «La

Похожие работы