Читать реферат по истории: "Історія розвитку досліджень античного міста Ольвії як культурного та політичного центру Північного Причорномор'я" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Історія розвитку досліджень античного міста Ольвії як культурного та політичного центру Північного Причорномор'я

На всіх узбережжях Чорного моря в період Великої грецької колонізації в VIII-VI ст. до н. е. елліни заснували безліч міст. Однак не всі вони досягли такого високого політичного і культурного розвитку, як Ольвія, на території якої зараз знаходиться Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», і яка незважаючи на минулі століття і значних руйнувань як в стародавні, так і нові часи, все ж зберегла численні археологічні і епіграфічні пам'ятники. Саме вони допомагають висвітлити її багатогранну матеріальну і духовну культуру, політичне і релігійний світогляд її населення, дають уявлення про різні етапи її історичного розвитку з VI ст. до н. е. до IV ст. н. е.

Незважаючи на те, що в творах давніх авторів Ольвія нерідко згадувалася, її точне місце розташування було встановлено лише в кінці XVIII ст. Після включення до складу Російської імперії південних земель до розташованих там залишкам античних міст і некрополів різко зріс інтерес вчених і любителів класичних старожитностей. Завдяки знахідкам написів, монет, залишків руїн і різних предметів грецької культури, П.Сумароков і П.С.Паллас вперше локалізували Ольвію безпосередньо на південь від с. Ільїнське (сучасне с. Парутине Очаківського району Миколаївської області) на правому березі Бузького лиману. [5]

У першій половині XIX ст., Ольвійське городище відвідали імператор Олександр I і великий князь Микола Павлович, майбутній імператор Микола I, проте його цілеспрямовані дослідження проведені не були. Інтерес до Ольвії проявляли також добре відомі особистості: державний канцлер граф Н. П. Румянцев, поет К.Н.Батюшков, митрополит Євген і ін. Дослідниця архівних матеріалів того часу І.В.Тункіна недавно опублікувала безліч цікавих відомостей. З них наведемо уривок з листа Румянцева київському митрополиту Євгену за 1822 р.: «Вам, звичайно, відомо, що славна Ольвія є нині одна з сіл графа Кушелева-Безбородько і понині продовжує бути невичерпним дном найрідкісніших старожитностей…».У відповідному листі митрополит повідомляв йому: «Багато списків з монет, знайдених в Ольвії, бачив я і у Кеппена, який пише величезне історичне розвідку про се місто. А граф Кушелев-Безбородько надрукував вже і план цих руїн, який і у мене є ».

Зараз вражає та обставина, що при величезному інтересі, який проявляли до Ольвії в той час, не була організована спеціальна археологічна експедиція для проведення стаціонарних розкопок хоча б в тих місцях, де на поверхні городища простежувалися ще кам'яні залишки різних споруд і лежали уламки архітектурних деталей. Відомі для того часу дослідники: І.П.Бларамберг, І.А.Стемпковский, Е.Е.Келер і А.С.Уваров займалися переважно візуальним обстеженням і збором знахідок, складанням планів, описом і публікацією монет, а також епіграфічними пам'ятниками.[1]

У колекції Бларамберга знаходилися тисячі монет і багато різних написів, пам'ятники скульптури, теракоти, прикраси, розписний посуд. Нажаль лише незначна частина з них збереглася в Одеському археологічному музеї. У підсумку особливий інтерес до античних пам'ятників послужило, як би там не було, створення цього музею (1825), а потім і організації Товариства історії та старожитностей у Одесі

Похожие работы