Читать реферат по авиации и космонавтике: "Орбіта, форма та фази Місяця" Страница 5

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

річний шлях Сонця на фоні зодіакальних сузір'їв). Через гравітаційні збурювання цей кут зазнає невеликих коливань. Точки перетину орбіти з екліптикою називаються висхідним і спадним вузлами.

Вони зміщаються щодо неї у напрямку, протилежному напрямкові руху Місяця по орбіті, тобто мають нерівномірний зворотний РУХ. За 6794 доби (близько 18 років) вузли роблять повний оберт по екліптиці. Місяць знаходиться в тому самому вузлі кожен драконічний місяць. Так називають інтервал часу - коротший, ніж сидеричний місяць, який у середньому дорівнює 27,21222 доби. Тривалість драконічного місяця визначає періодичність сонячних і місячних затемнень.

У Місяця є власний рух навколо осі, хоча із Землі його не можна спостерігати. Справа в тому, що період добового обертання Місяця навколо осі, нахиленої до площини екліптики під кутом 88°28', точно дорівнює сидеричному місяцеві. Місяць робить повний оберт навколо осі за той самий час, що і повний оберт навколо Землі, тому він повернений до Землі завжди одним і тим самим боком.

Періоди обертання навколо осі й орбітального обертання збігаються цілком закономірно. Вони вирівнялися в той час, коли Земля викликала приливні збурювання у твердій або рідкій оболонці Місяця. Однак рівномірне обертання Місяця навколо осі поєднується з нерівномірним рухом по орбіті. Тому відбувається періодичне відхилення напрямку видимої частини Місяця до Землі, що сягає 7°54' за довготою.

У свою чергу нахил осі обертання Місяця до площини його орбіти дає відхилення до 6°50' за широтою. Спостерігачі давно визначили, що в різний час можна бачити із Землі різну за площею частину місячної поверхні - максимально до 59% усієї поверхні Місяця. Частина видимого місячного диска, розташована біля його країв, сильно перекручена і спостерігається в перспективній проекції. Невелике "хитання" Місяця щодо його середнього положення, що спостерігається із Землі, називається лібрацією Місяця (від латинського дієслова, що означає "розгойдувати"). Докладніше зупинимося на різновидах лібрації.

Лібрація за довготою викликана тим, що обертання Місяця навколо осі практично рівномірне, а обертання навколо Землі - нерівномірне. Через це із Землі можна спостерігати то західну, то східну частину зворотної сторони. Максимальне значення лібрації за довготою - 7°45'.

Лібрація за широтою відбувається тому, що площина місячного екватора нахилена до площини екліптики під кутом 1°5', а кут між місячною орбітою й екліптикою додає ще 5'. У результаті додавання кутів місячний екватор нахилений до місячної орбіти під кутом, близьким до 6,5°. Тому при обертанні навколо Землі Місяць ледь "повертається" до спостерігача то південним, то північним полюсом, і можна частково бачити навколополярні зони зворотної півкулі. Значення лібрації за довготою сягає 6°4Г.

Точки перетину площини екватора Місяця, екліптики і місячної орбіти завжди лежать на одній прямій (закон Кассіні).

Форма Місяця

Форма Місяця (еліптичний соленоїд) наближається до кулі. Місячний радіус складає 1737,53 км, що дорівнює 0,2724 екваторіального радіуса Землі. Площа поверхні Місяця складає 3,8 107 км2, а обсяг 2,2 • 1025 см3. Маса Місяця дорівнює 0,0123 земної маси, що складає 7,35 • 1011 г. Середня густина Місяця дорівнює 3,34 г/см3, або 0,61


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы