(Назад)
(Cкачать работу)газопилова матерія заповнюють обшир галактики нерівномірно: найбільше вони сконцентровані біля площини, яка перпендикулярна до осі обертання галактики і є площиною її симетрії (так званою галактичною площиною). Поблизу лінії перетину цієї площини з небесною сферою (галактичного екватора) і видно Молочний Шлях, середня лінія якого являє собою майже велике коло, тому що Сонячна система знаходиться неподалік від цієї площини.
Молочний Шлях являє собою скупчення величезної кількості зір, що зливаються в широку білясту смугу; однак зорі, що проектуються на небі поруч, віддалені одна від одної в просторі на величезні відстані, які виключають їх зіткнення, незважаючи на те, що вони рухаються з великими швидкостями (десятки й сотні км/с) у напрямку полюсів галактики (її північний полюс знаходиться в сузір'ї Волосся Вероніки). Загальна кількість зір у галактиці оцінюється в 100 мільярдів.
Міжзоряна речовина розсіяна в просторі також нерівномірно, концентруючись переважно поблизу галактичної площини у вигляді глобул, окремих хмар і туманностей (від 5 до 20-30 парсеків у діаметрі), їхніх комплексів або аморфних дифузійних утворень Особливо могутні, відносно близькі до нас темні туманності здаються неозброєному оку темними прогалинами неправильних форм на фоні смуги Молочного Шляху, дефіцит зір у них є результатом поглинання світла цими не світними пиловими хмарами.
Чимало міжзоряних хмар освітлені близькими до них зорями великої світності й постають у вигляді світлих туманностей, тому що світяться або відбитим світлом (якщо складаються з космічних порошин), або в результаті збудження атомів і наступного випромінювання ними енергії (якщо туманності газові).
Наш час із повною підставою називають золотим століттям астрофізики: чудові й найчастіше несподівані відкриття у світі зір приходять зараз одне за одним. Сонячна система стала в останній час предметом прямих експериментальних, а не тільки спостережних досліджень.
Польоти міжпланетних космічних станцій, орбітальних лабораторій, експедиції на Місяць принесли безліч нових конкретних знань про Землю, навколоземний простір, планети, Сонце. Ми живемо в епоху разючих наукових відкриттів і великих здійснень. Найнеймовірніші фантазії зненацька швидко реалізуються.
Здавна люди мріяли розгадати таємниці галактик, розкиданих у безмежних просторах Всесвіту. Доводиться тільки дивуватися, як швидко наука висуває різні гіпотези і відразу їх спростовує. Однак астрономія не стоїть на місці: з'являються нові способи спостереження, модернізуються старі.
З винаходом радіотелескопів, наприклад, астрономи можуть "зазирнути" на відстані, які ще в 40-х роках XX століття здавалися недоступними. Однак необхідно собі чітко уявляти неосяжну величину цього шляху й ті колосальні труднощі, із якими ми ще зустрінемося на шляху до зір.
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы