Читать реферат по архитектуре: "Велика китайська стіна як пам'ятник архітектури Китаю" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Дванадцятиметрові дозорні башти, витримавши руйнівну дію дощу, вітру й часу, збереглися до наших днів. Колись із їхніх майданчиків у випадку нападу ворога передавали сигнали тривоги.

Востаннє стіну капітально ремонтували за імператора Тайцу, котрий остерігався нашестя монголів. Час показав, що остерігався він не марно: у 1211 році, незважаючи на те, що стіна була відремонтована, Чингісхан захопив країну.

Давнє китайське прислів'я каже: "Тільки той побував у Китаї, хто піднявся на Велику Китайську стіну". Воно стало звичним для мільйона туристів, котрі щорічно відвідують країну. Про те, наскільки велична ця стародавня споруда, свідчить і той факт, що навіть із космосу, з орбіти космічного корабля, Велику Китайську стіну можна побачити неозброєним оком.

ЗА ВЕЛИКОЮ СТІНОЮ - ВЕЛИКА КИТАЙСЬКА РІВНИНА

Велика стіна, або, як її називають китайці, Довга стіна, простяглася через увесь Північний Китай на 4 тис. км. її почали будувати в 4-3 ст. до н. е., коли окремі китайські держави змушені були оборонятися від набігів кочівників Центральної Азії. Всі роботи на цьому гігантському будівництві були завершені в 3 ст. Західна частина Великої стіни збереглася у першопочатковому вигляді й до сьогодні. Східна - зруйнувалася і місцями перетворилася на земляний вал.

Ширина стіни біля фундаменту -9 м, нагорі -6 м, висота - 10 м. Приблизно через кожні 200 м на стіні стоять чотирикутні сторожові баніти з отворами-амбразурами. Нагорі стіна викладена плитами, колись цією дорогою могли швидко пересуватися військові частини та обози. У наш час деякі ділянки Великої стіни покриті асфальтом та перетворені на автомобільні дороги.

Західна частина Великої стіни проходить по лесовому плато у верхній течії найбільших китайських річок -Хуанхе і Янцзи. Лес - це гірська порода осадового походження, що складається з безлічі -1 з'єднаних між собою частинок, принесених за тисячоліття водою річок.

Води Хуанхе і Янцзи тільки взимку відносно прозорі. Звичайно ж вони забарвлені в жовтий колір через велику кількість суспензій, що потрапляють у воду, коли річки течуть у горах. Під час особливо сильних дощів і повеней кількість твердих частинок у воді становить близько 40% загальної її ваги.

Із виходом річки з гір на рівнину розчинені у воді суспензії осідають на дно. Так річище річки поступово піднімається. Щоб втримати воду в руслі, на обох берегах річок будують потужні дамби. Але й вони не рятують від повеней. Відомо, що за 4 тисячі років Хуанхе (Жовта ріка) руйнувала дамби і розливалася півтори тисячі разів. Після таких проривів вона понад 20 разів змінювала річище і в результаті впадала то в Жовте, то у Східно-Китайське море.

Могутні товщі лесу відкладалися не тільки на величезних приморських низовинах, але й у горах, що оточують їх. І схили гір, і лесові плато посічені глибокими ущелинами та ярами. Там, де поверхня рівна і ґрунт придатний для ріллі, особливо на півдні лесового плато, повсюди зеленіють поля.

Від підніжжя гір до морських узбереж розляглася Велика Китайська рівнина, заповнена намулами Хуанхе і Янцзи. Рівнина всуціль розорана та засіяна. У дельті Янцзи старанно оброблений кожний клаптик землі.

Крім рису, основної зернової культури Китаю, тут вирощують

Похожие работы