Читать реферат по архитектуре: "Володимирський собор у Києві: історичні етапи зведення, теми зображень" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

А. В. Прахов. Керівником робіт по оздобленню Володимирського собору був призначений професор мистецтв Адріан Вікторович Прахов, який показав себе видатним майстром своєї справи. Адріян Вікторович Прахов народився 1846 року в містечку Мстиславль у Білорусії.

Професор Прахов " автор досліджень з історії мистецтва Київської Русі, авторитет з давніх пам'яток церковної архітектури. Ще до розписів Володимирського собору А-В. Прахов поєднав своє ім'я з Києвом. Це він відкрив фрески 12 ст. у Кирилівській церкві, для відновлення яких запросив М. Врубеля. Цікавився професор А. В. Прахов українською культурою, українознавством. Так, зокрема, А. В. Прахов - автор однієї з перших публікацій про мистецьку спадщину Т. Шевченка.

В. М. Васнєцов. В. М Васнєцов був водночас і художником, і священиком. Він народився 1848 року в родині бідного сільського священика. Вчився у семінарії, малював. Його талант не залишився непомітним і йому порадили пройти навчання у Петербурзькій Академії Художеств.

У своїй творчості художник Васнєцов звертався до минулого свого народу, історичних та билинних тем. Його картини "Витязь на розпутті", "Битва скіфів", "Після побоїща Ігоря Святославича з половцями", "Альонушка", "Три царівни підземного царства" та інші роботи виявляли силу художньої експресії, оригінальність задуму, сміливу фантазію митця.

Тому запрошення В. М. Васнєцова розписувати Володимирський собор не було випадковим. Він готувався до цієї роботи всім своїм попереднім життям. Робота по оздобленню Свято-Володимирського собору стала новим етапом у творчості художника. З 1885 року, коли художник був запрошений у Київ, він віддався своїй справі з такою самою щиросердністю, з таким же неслабіючим натхненням, з яким зображувані ним святителі і подвижники служили Богові.

В. М. Васнєцов - талановитий митець, освічений священик, своєю творчістю зіграв першу скрипку в оркестрі. Він задав тон усьому внутрішньому убранству собору, визначив рівень його оздоблення - мистецьки талановитий і канонічне беззаперечний. У розписах Васнєцовим збережені найважливіші візантійські традиції, такі, як: деяка умовність техніки, композиції і самих образів. На його іконах людина дещо стилізована, але, водночас, це реалізм, який дає живих людей.

При цьому художник більш за все шукає внутрішньої правди цих людей, сенсу та значення тієї духовної ідеї, яку вони несуть. Талант, майстерність та глибою й різнобічні знання зіграли тут свою роль - фігури в його зображенні водночас і стилізовані, і реалістичні. Вони намальовані так, що ми зразу скажемо, що це постаті святих, але водночас вони реалістичні: можна розпізнати риси живих людей. Пензлю В. М. Васнєцова належать найвидатніші і найбільші роботи в Свято-Володимирському соборі.

Це ікони в іконостасі, запрестольний образ Богородиці, зображення святих і святителів: апостоли Андрій Первозваний і Павло, князь Володимир, княгиня Ольга, Нестор Літописець, Аліпій, князі Борис і Гліб - усього 15 картин та ЗО окремих фігур, а крім того, медальйони та орнаменти. Загалом за 11 років напруженої праці він розписав у соборі близько 2000 м кв.

М. В. Нестеров. Михайло Васильович Нестеров закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури і

Похожие работы