Читать реферат по авиации и космонавтике: "Народження зір. Основні зоряні характеристики" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Хімічний склад зір визначається шляхом скрупульозного аналізу їхніх спектрів. За хімічним складом вони, як правило, бувають гідрогенові й гелієво-плазмові. До складу зір входять також й інші елементи, але їхня кількість досить незначна.

Середній хімічний склад зовнішніх шарів зорі виглядає приблизно так: на 10 тис. атомів Гідрогену припадає 1000 атомів Гелію, 5 атомів Оксигену, 2 - Нітрогену, 1 - Карбону, 0,3 - Феруму, ще менше інших елементів.

Елементи з атомною масою більшою, ніж у Гелію (важкі елементи), відіграють найважливішу роль у Всесвіті. Вони, насамперед, визначають характер еволюції зір, тому що непрозорість зоряних надр для випромінювання істотно залежить від вмісту важких елементів. З ними пов'язаний і ступінь світності зорі, тому що остання залежить від її непрозорості.

Спектроскопічні дослідження зір показали розходження в їхньому хімічному складі.Наприклад, гарячі масивні зорі, що концентруються в галактичній площині, досить багаті на важкі елементи. Зорі ж, що входять до складу кулястих скупчень, вирізняються значно меншим вмістом важких елементів.

Зорі обертаються навколо своїх осей. Помічено, що зорі різних спектральних класів обертаються з різною швидкістю. Шляхом спектроскопічного методу була виявлена наявність могутніх (до 10 тис.) магнітних полів в атмосферах деяких зір. Тут слід зазначити, що в сонячних плямах напруженість магнітних полів доходить до 3-4 тис. Е.

Зорі еволюціонують. Утворюються вони шляхом конденсації хмар газопилового міжзоряного середовища, і цей процес триває донині. Підтвердженням цього є розташування груп (асоціацій) явних молодих зір у спіральних галузях Галактики, тому що міжзоряний газ в основному концентрується в спіральних рукавах галактик. Найбільша густина міжзоряного газу спостерігається на внутрішніх краях галактичних спіралей, і саме тут накопичуються хмари іонізованого газу.

Протягом довгого часу для астрономів залишалося загадкою, де знаходиться Джерело енергії Сонця й зір, яка їхня природа. З розвитком ядерної фізики Розкрилася і ця таємниця.

Джерелом зоряної енергії є термоядерні реакції синтезу, що відбуваються при дуже великих температурах (до десяти мільйонів градусів) у надрах зір. Швидкість цих реакцій безпосередньо залежить від температур, при цьому протони перетворюються на ядра Гелію, а вивільнювана енергія "просочується" за межі зорі і, значно трансформована, випромінюється у світовий простір.

Щоб зрозуміти, наскільки могутнє це джерело, уявімо, що Сонце поширює випромінювання протягом мільярдів років і за цей час витратило не більш 10% свого первісного запасу водню.

Еволюція зорі починається з того, що з якої-небудь причини (їх можна перелічити) почала конденсуватися хмара міжзоряного газопилового середовища. Під впливом всесвітнього тяжіння з цієї хмари утворилася порівняно щільна й непрозора газова куля (протозоря), яку ще не можна назвати зорею, тому що в ній через недостатньо високу температуру ще не почалися термоядерні реакції. Тиск газу усередині кулі поки не може врівноважити сили притягання окремих його частин,

Похожие работы