Читать реферат по архитектуре: "Архітектура Львівщини: бастіонна фортифікація" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

перетворюються на ренесансові заміські палаци [2, С.  96].

З цього часу надовго встановлюється мода на зручні та представницькі інтер'єри (Підгірці). Стіни починають оздоблювати шпалерами, позолоченим оббиттям та гобеленами. Склепіння тепер прикрашають декором, а підлоги - кольоровим паркетом. Всюди домінує срібло, золото та коштовна інкрустація, що мала досконалу мистецьку вартість [6, С. 28]. Поряд із оборонними комплексами з'являються сади, укладені за найкращими європейськими зразками (Підгірці, Жовква), а подекуди - звіринці (Жовква).

У XVII ст. на цих теренах поширюються найновіші тенденції європейського містобудування. Поряд із перебудовою міст середньовічних закладаються нові, що наслідують теоретичні проекти так званих "ідеальних міст" [4, С.  7]. Найпоширенішою в Європі в епоху Відродження стала концепція радіального міста з чітко окресленим центром [1, С.  25]. На території сучасної Львівщини ці віяння отримали реалізацію насамперед на прикладі міст Броди і Жовква.

Занепад же бастіонної системи оборонного будівництва наприкінці XVIII ст. частково був спричинений суспільно-політичними обставинами, які склались в краї після першого поділу Речі Посполитої, частково - оборонною непридатністю існуючих замкових комплексів та зміною орієнтирів у військовій інженерії.

Тобто, на прикладі Львівщини можна чітко прослідкувати те, що розвиток оборонної архітектури не відбувався відокремлено від суспільного життя, а радше - паралельно до нього. Найменші зміни у свідомості людей та їхньому розумінні світу миттєво знаходили своє вираження у оборонній архітектурі.

Якщо еволюція вогнепальної зброї та розширення методики ведення війни спричинялись по появи теоретичних проектів більш досконалих фортифікацій, то обставини політичного чи економічного життя краю були каталізатором для втілення цих проектів у дійсність.

Література

1. Груза И. Теория города. - М., 1972. - 247 с.

2. Исследования по истории архитектуры и градостроительства/ Под. ред. А. Бунина, Н. Брунова. - М., 1964. - 284 с.

3. Історія української культури: У 5 т. - Т. 2. - Київ, 2001. - http://www. litopys. org. ua/istkult2/ikult205. htm.

4. Топилко С. Архітектурно-планувальна структура містечок Галичини, закладених у другій половині XVI - XVII ст.: Автореферат дис. канд. архітектури: 18.02. 03/ НУ "Львівська політехніка". - Львів, 2003. - 18 с.

5. Dubaś B. Fortece Rzeczypospolitej. Studium z dziejów budowy fortyfikacji stałych w państwie polsko-litewskim w XVII wieku. - Toruń, 1998. - 436 s.

6. Jurasz T. Zamki i ich tajemnice. - Warszawa, 1972. - 259 s.

7. Kajzer L. Zamki i społeczeństwo. Przemiany architektury i budownictwa obronnego w Polsce w X - XVIII wieku. - Łódź, 1993. – 267 s.