Читать реферат по архитектуре: "Причини міграційних процесів у мегаполісах" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

В результаті такої бездіяльності люди в пошуках роботи, як гаранта захисту від соціальних потрясінь, стресів, бідності та інших соціальних хвороб самотужки (стихійно) почали створювати торгівельні точки там, де містобудівники ніколи їх не планували. Від такого безсистемного втручання пішохідні міграційні шляхи дуже звузилися; міста обросли сміттям; пістрявістю кольорового навантаження від реклами, лотків, наметів, пластикових меблів тощо. Крім того кожен господар на свій смак та розсуд виконує ландшафтний дизайн прилеглої до приватного закладу території.

Безсистемність у містобудівній політиці призводе до значного погіршення міського простору, як то: звужує ширину пішохідних міграційних шляхів; забирає дорогоцінний час; від кольорової пістряви швидко втомлюється зір у пішохода. Часто сходи на ганок суттєво різняться по висоті від нормативних вимог, наприклад 100, 123, 158, 187 (мм); ганочки, сходи та огорожі виходять за червону лінію забудови на 1000-2100мм; вертикальне планування тротуарного замощення має стихійно організовані сходи, пандуси збудовано з порушенням нормативних вимог.

Пішоходи спотикаються, взимку – ослизають і падають. Таких негативних прикладів у містобудівній політиці сьогодення в будь-якому місті можна навести безліч. Усе це викликає роздратування і нарікання у міграційних пішоходів.

Так ось, узагальнюючи вище наведене, можна виділити декілька причин, що породили міграцію і продовжують активно на неї впливати, а також на глобальні міграційні процеси взагалі по Україні:

З розпадом СССР була зруйнована стабільна планова система розподілу трудових та виробничих ресурсів і це блискавично породило безробіття. Звичайно, що переважна більшість населення не змогла за такий короткий термін адаптуватися до нових, неймовірно складних умов життєдіяльності.

Зміна політичної та економічної орієнтації держави спонукала до різкого розвитку міграційного дрейфу населення і він став багатовекторним.

Традиційна орієнтація мігрантів в обласні центри-мегаполіси: міста Київ, Харків, Львів, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ, Дніпропетровськ з розорених сіл, селищ та невеликих містечок. Слід замітити, що 5 – 10% сільського населення України відразу зорієнтувалися мігрувати до Києва, Харкова та в міста-мегаполіси Російської Федерації (в основному в прикордонні з Росією області).

Орієнтація мігрантів в далеке зарубіжжя: США, Ізраїль, Канада, Бразилія, Аргентина, держави Західної Європи: Німеччина, Франція, Австрія, Польща, Чехія, Словакія та в інші держави світу.

На таке переселення була відразу зорієнтовані частина міського населення. З сіл туди поїхали одиниці на, так звані, "заробітки".

Висновки

Що ж стосується щодобових маятникових міграційних процесів в границях крупного міста-мегаполісу, то деякі причини мають своє підґрунтя (основу) в загальних "всеукраїнських" міграційних процесах, але виникли і специфічні причини:

Фактичне зникнення планового стабільного працевлаштування при розпаді СРСР зірвало нечуване переселення до міст-мегаполісів, бо зникли і регулятори цих процесів: адміністративно-правові, соціально-економічно-плануємі.

Стихійне освоєння міського простору міграційними потоками за схемою "дім +

Похожие работы