Читать реферат по архитектуре: "Причини міграційних процесів у мегаполісах" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Причини міграційних процесів у мегаполісах

Київ 2016

У рефераті розглянуто причини, що породили щодобові маятникові міграційні процеси у великих містах, які є специфічними або особливими для теперішнього часу

Постановка проблеми в загальному вигляді

Щодобова маятникова міграція за схемою "дім + робота + дім", особливо в мегаполісах, має два джерела: мігранти- "переселенці" з близької або віддаленої агломерації та мігранти, що складаються з корінного населення. Разом, рухаючись архітектурними просторами міста, вони створюють міграційні потоки.

Міграційний чинник (аспект) є одним серед багатьох больових точок сучасного мегаполісу. Звичайно, що потяг до великого міста, де є набагато більше шансів працевлаштуватися і отримувати гідну заробітну плату, належний рівень освіти, медичне обслуговування і т. п. – все це завжди спонукало і активно спонукає сьогодні людей до міграції; причому не тільки до маятникової, а й незворотної міграції з сільської місцевості та з невеликих містечок.

Міграційних переселень з розорених сіл до великих міст в історії України налічувалось багато. Проте найбільше масове міграційне переселення зареєстровано після розпаду у 1991 році СРСР, коли колгоспно-радгоспна система, як форма господарювання на селі почала давати збої – вироблену сільгосппродукцію нікуди було реалізовувати. Звідси всім відомі проблеми: безробіття, безгрошів`я і злидні. Неврегульованість міграційного натиску особливо різко проявився в містах Києві та Харкові, як найкрупніших за чисельністю населення.

Аналіз досліджень і публікацій

Містобудівний контекст у вивченні міграції населення розкриває механізм структурної реорганізації великих міст у світі, наприклад, HAAD, Wienlich, 1984р., моделі "міста, що постійно розвивається", та "смуг розселення", котрі пов`язані з теорією Ф. Перу і теорії дифузії; пропозиції щодо соціально-орієнтованого підходу – у проектуванні житлових кварталів міста Й. Хобрехта та Р. Еберштадта (Німеччина, 1988р.), "Метод формування структурно-планувального каркасу території з позиції її міграційної привабливості (науково-проектне моделювання), - метод регіональної діагностики, метод планувальної таксонометрії – які розробила у своїй праці Т. Каракова [1], тощо.

Проте у цих працях "міграція", "розселення", "міграційні процеси" і т. і., розглядаються в контексті загальної міграції по регіонах або навіть по усій державі, що ж стосується проблем, які виникають при щодобових маятникових "міграційних процесах" у межах мегаполісу, то вони вченими зовсім не ставилися до їх вирішення.

Постановка завдання

Установлення проблем щодобових маятникових "міграційних процесів" за схемою "дім + робота + дім" у межах великого міста-мегаполісу.

Щодобова міграція жителя міст проходе багатьма транспортними коридорами, які ведуть від місця проживання – дому, до місця прикладення праці – роботи.

До транспортних коридорів традиційно відносяться: вулиці, майдани, площі, перехрестя вулиць, підземні магістралі метрополітенів. Частину загального міського простору людина долає пішки. За останні 25-30 років держава не розробила регуляторів міграційних процесів в межах великого міста-мегаполісу; відсутній і