Читать реферат по архитектуре: "Архітектура народів Середньої Азії (VI – XVIII століття)" Страница 10

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Середній Азії, повністю збережене історичне місто-пам’ятка. Його заповідна частина - Ічан-кала – прямокутник розміром 650х400 м. Уже пізніше, в середині ХІХ століття, фортечною стіною обнесено рабад (передмістя), який був перетворений у другу частину міста – Дішан-калу. В Хіві збереглася унікальна для Середньої Азії дерев’яна колонна мечеть Джума, в якій є частина вирізьблених з дерева колон Х століття. Однак цілісний архітектурний ансамбль міста склався лише у XVIII – XIX століттях.

У розвитку архітектури та містобудування Середньої Азії можна виділити два періоди. На протязі першого періоду (від Античності до монгольського нашестя у ХІІІ столітті) були створені сталі традиції та прийоми зодчества, розроблена типологія споруд, на той час у межах буддійського віросповідування. Вже тоді сформувалися основні конструктивні схеми будівель, купола, склепіння і т.ін.

Під час утворення держави Тімуридів розпочався процес синтезування місцевих традицій і будівельного мистецтва ісламського світу, принесеного сюди іранськими майстрами, силоміць залученими для зведення величних споруд Самарканду.

Набутий за період з XIV по XVIII століття високий рівень художньої майстерності архітектури Середньої Азії вплинув на подальший розвиток зодчества не тільки середньоазійських регіонів, а й інших країн ісламського світу, зокрема індійської архітектури епохи великих моголів. Література

    Афанасьева В., Луконин В., Померанцева Н. Малая история искусств. История ДревнегоВостока. – М.: Искусство, 1976. – 290 с., илл. Бунин А.В. История градостроительного искусства. Том 1. Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – М.: Стройиздат, 1979. – 495 с., илл. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Том 1. Архитектура древнего мира. Под ред. О.Х.Халпахчьяна. – М.: Стройиздат, 1970. – 510 с., илл. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Том 9. Архитектура Восточной и Юго-Восточной Азии до середины XIX в. Под ред. А.М. Прибыткова. – Л.-М.: Стройиздат, 1971. – 643 с., илл. Всеобщая история искусств в 6-ти томах. Том 1. Искусство Древнего мира. Под ред. А.Д. Чегодаева. – М.: Искусство, 1956. – 467 с., илл. Всеобщая история искусств в 6-ти томах. Том 2. Книга 2. Искусство Средних веков. Под ред. Б.В.Веймарна и Ю.Д.Колпинского. М.: Искусство, 1961. – 508 с., илл. Глазычев В.Л. Зарождение зодчества .– М.: Стройиздат, 1984. – 126 с., илл. Дженкинс Н. Ладья под пирамидой. – М.: Наука, 1986. – 175 с., илл. Искржицкий Г.И. Рассказ о градостроительстве. – М.: Стройиздат, 1985. – 127 с., илл.

История Древнего мира в трех книгах. Книга 1. Ранняя древность. Отв. ред. И.М.Дьяконов. – М.: Наука, 1989. – 471 с., илл.


Интересная статья: Основы написания курсовой работы