Читать реферат по истории: ". Спроба державного перевороту в СРСР" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

В процесі піднесення суспільно-політичної активності населення помітно став наростати конфлікт між владою і суспільством. Причиною цього були нерішучість та інертність властей у здійсненні кардинальних змін в усіх галузях життя, їхнє небажання почути голос мас. Та інакше й бути не могло, адже адміністративно-командна система завжди

вбачала в них лише інструмент для досягнення своїх цілей.

Не змінила вона свого світогляду і в процесі перебудови. Тому замість пошуків реальних шляхів до співробітництва з усіма політичними силами, справжнього задоволення потреб людей, встановлення справжньої соціальної справедливості верхи традиційно покладалися на застосування сили. З цією метою, не покладаючись на існуючі доволі масові міліцейські структури, були створені додаткові загони міліції особливого призначення (ЗМОП), які стали діяти рішуче, з використанням грубої фізичної сили, гумових кийків та газових сумішей. До "наведення порядку" іноді залучалися й армійські підрозділи. Було запроваджено патрулювання міст спільними нарядами міліції та армії.

Проте й ці каральні заходи допомагали не завжди. Так, навесні 1991 р. здійнялася чергова хвиля шахтарських заворушень. Гірники Червоноармійська, Селідового, Макіївки, Донецька, Червонограда після кількаденних страйків на місцях у середині квітня рушили до Києва з протестом, який хотіли передати до Верховної Ради УРСР, сподіваючись підняти столичне робітництво та трудівників усієї України.

З цією метою було створено ряд страйкомів, а 16 квітня у Києві проголошено утворення республіканського страйкового комітету. Ряд виробничих колективів і багато окремих робітників включилися в страйк, але незабаром припинили його. По-перше, він не був достатньо і вміло організований, а носив швидше стихійний характер, по-друге, парламентська комісія Верховної Ради УРСР, уряд республіки і представники Ради страйкуючих колективів шахтарів оперативно дійшли згоди й підписали взаємопогоджений протокол. Свою справу зробили й змопівці, в повному озброєнні перепиняючи дорогу страйкарям, які прагнули наблизитися до будинку Верховної Ради.

Отже, страйк було припинено, але організаційні процеси в робітничому русі тривали. Невдовзі вони призвели до виникнення Всеукраїнської організації солідарності трудящих ("ВОСТ"), утвореної на установчому з'їзді Всеукраїнського об'єднання страйкових комітетів, який відбувся 21—23 червня у Києві. На з'їзді були присутні 313 делегатів з 23 областей України. Вони пред* ставляли трудові колективи, які налічували понад 1,5 млн. чоловік.

Поряд з економічними з'їзд висунув і ряд політичних вимог, зокрема, про вихід України із складу СРСР, розпуск КПРС і компартії України, припинення урядом УРСР усіх фінансових відрахувань до центру, розпуск Верховної Ради УРСР, прийняття нового закону про вибори і проведення на його основі нових виборів під міжнародним контролем та ін. "ВОСТ" прийняла "Маніфест трудящих України", звернення до Верховної Ради УРСР, а також до Конгресу США, міжнародних профспілкових і правозахисник організацій.

Значне піднесення суспільно-політичної активності населення спостерігалося також у Росії, насамперед у Москві та Ленінграді, в інших республіках колишнього СРСР. Певні успіхи в розвитку демократичного руху в країні

Похожие работы