Читать реферат по архитектуре: "Український архітектор Максим Мосціпанов" Страница 4


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

хіба нам відомо, хто саме будував такий визначний пам'ятник українського клясицизму, як новгород-сіверська "тріумфальна" брама 1787 року? В ній настільки виразно помітний вплив баженовської школи, що можна припустити участь або самого великого майстра (до речі, зв'язаного з "новгородсіверцями"), або принаймні когось із його учнів (може, Львова?). І чи не довелося Королівському городничому, за наказом начальства (Рум'янцева) або на запрошення своїх новгородсіверських друзів, згадати "літа молодії" і науку Баженовата Квасова? Шкода, що досі не пощастило докопатися в архівах до імення автора цього чудового твору!

Але особа Максима Мосціпанова мусить цікавити не лише історика українського мистецтва. Дуже інтересні взагалі його зв'язки з В.Баженовим, його вчителем у науці архітектури. Річ у тім, що Баженов був близький до тих кіл, які вороже ставилися до політики Катерини II. Філософ і масон, пов'язаний дружніми стосунками з найчільнішими представниками російської ліберальної інтелігенції, великий прихильник цесаревича Павла Петровича, Баженов не міг не поділяти властивого цим колам дещо критичного ставлення до катерининської політики на Україні, а його персональні зв'язки з видатними діячами українського автономізму, зокрема з Г.А.Полетикою, свідчать про його політичні симпатії і разом з тим вказують на можливі джерела його інформанти про Україну. На нашу думку, Баженов близько стояв до тих пересправ, які, очевидно, мали місце між російською опозицією та українськими автономістами 1780-тих років і які були, так чи інакше, пов'язані з закордонною місією Василя Капніста 1791 року. У світлі цього постать учня Баженова, колишнього флігель-адьютанта Рум'янцева Максима Мосціпанова, що посідав доволі поважне місце серед українського суспільства Новгородсіверщини, набирає особливого інтересу.

Нарис визначного українського історика Олександра Оглоблина (1899-1992) подається за виданням: Оглоблин О. Люди Старої України. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1959. Правопис першодруку збережено. Клим Мосціпанов був одружений з Феодосією Іванівною Гладкою, донькою козака Ніженського полку (здається, з м. Воронежу).

Джерела та література

1. Київський Центральний Архів стародавніх актів, фонди:а) Малоросійської Колегії (Чернігівський відділ), 1778 р.;б) Малоросійського генерал-губернатора по Новгородсіверському намісництву (ч. 211), зокрема справа ч. 95;в) Новгородсіверського Намісницького Правління (ч. 280), справи 17Х2, 17Х7. 1790, 1796рр.2. Б.Гринченко, Каталогъ Музея украинскихъ древностей В.В.Тарновскаго. II., ст. 300 (ч. 478: про архітектора Максима Мосціпанова 1766 року).3. П.Добровольскій, Тріумфальним Екатерининскія ворота въ г. Новгородсеверске. "Черниговскія Губернскія Ведомости", 1902, 2877.4. "Записки Історично-Філологічного Відділу ВУАН", т. ХІІІ-ХІV, ст. 394 (про архітекта Ярославського).5. (О.Лазаревський), Архитекторъ Мостипановъ. "Кіевская Старина", 1902, том LХХVІ, кн. 4, "Документи, известія и заметки", ст.8-11.6. А.Лазаревскій, Малороссійскіе посполитьые крестьяне, вид. II, Київ, 1908.7. В.Лукомскій и В.Модзалевскій, Малороссійскій Гербовникъ, СПБ, 1914.8. "Опис Новгородсіверського Намісництва (1779 - 1781)", К., 1931, ст.362,395,432.9. "Списки Черниговскихъ дворянъ 1783 года", Черн., 1890.10. "Черниговскія Губернскія Ведомости", 1888,12 (Ф.Савич).



Интересная статья: Основы написания курсовой работы