- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
був дерев”яним , стояв коло церкви Спаса,
Поруч Спаської церкви 1587 збудовано дзвіницю . Двоярусна споруда, нажня
частина якоі виконана в зруб, а верхня – каркасна. Квадратовий зруб закінчуеться
на рівні широкого піддашшя, а верхня, каркасна частина представляе ярус голосни-
ків.
З 17 ст. починаеться новий період в історіі будівництва Коломиї : з 1616 міс-
то будували на новому місці. Люстраційна комісія, що перебувала тоді в Коломиї,
надала ій право будуватися на північних окраінах коломийських земель. Цей крок королівської адміністраціі було викликано не стільки знищенням міста татарами, по-
жежами та водами Пруту, скільки швидким розвитком міст у Галичині, пожвавленням торговельних відносин із Західною Европою і значними впливами
західноевропейської будівельної культури. З цього часу розпочалось більш-менш продумане будівництво Коломиї. Ця ж люстраційна комісія зазначала, що зобов”язуе війта Корицінського стежити за порядком в розбудові міста:війта також зобов”язано
забезпечити спорудження нового замку, оборонних споруд, валів та воріт. Новий замок, зовнішній вид котрого наведено в нарисі про Коломию М.Сівака, являв собою масивну дерев”яну споруду, обнесену високими валами, на кутах котрих спо-
руджено дві вежі. В люстраційномі акті 1627 зазначаеться, що в Коломиї “… побу-
довано новий замок, обнесений з трьох сторін валами з парканами, а з четвертого боку споруджено вал з частоколом, дві вежі і три брами”. Цей замок і став композиційним центром Коломиї, від нього тяглися головні вулиці, ринкова площа.
У цей же час споруджено навий монастир домініканів. Зведено його на тому місці, де пізніше, в 1875 розпочали будувати ратушу і магістрат. Коломийська газета “Рус-
ская Рада” повідомляла, що “… при копанню фундаментів під ратушу в Коломиї
відкрито довгі і широкі кам”яні фундаменти… На тому місці стояв латинський кяштор домініканців”. Залишки фундаментів дозволяють припустити, що монастир
не був дерев”яним, а вміщений в дослідженні М.Сівака “ Місто на Покутті” рисунок
репродукований з польського джерела, засвідчуе, що стіни монастиря зведено із ви-
користанням фахверка. На фасадах кляштору виразно прочитуеться решітка цього
відомого на Заході способу укладення стін. Е свідчення, що з кінця 17 ст. дерев”яне
будівництво Коломиі було витіснено цегляним. Причиною цього стало насамперед
виснаження навколишніх лісів, що іх безжально вирубували на потребу різноманіт-
них промислів. Щоправда, в цьому відіграло значну роль і те, що в містах Польщі
розпочали зводити капітальніші будівлі, а Коломия з іі розвиненими промислами
І ічисленними німецькими та еврейськими колоністами була одним з перспективних
міст Корони. Саме в цей час евреї забудували навколоринкову площу, зводили нову
синагогу, а в північно-західній околиці міста німецькі колоністи споруджували житлові будинки, школи та німецький костел.
Різноманітні зміни в будівництві Коломиї розпочалися з входом після розпо-
ділу Польщі 1772 Галичини до складу Австріі. Можна навідь стверджувати, що з
цього часу в Коломиі починае розвиватись архітектура масова, котру творили буді-
вельники-ремісники, дотримуючись народних традицій, а
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Пам’ять людини. Образне мислення. Процеси пам’яті |
Предмет/Тип: Психология (Реферат) |
Тема: Структури мозку, що задіяні в механізмі пам’яті. Порушення пам’яті |
Предмет/Тип: Медицина, физкультура, здравоохранение (Контрольная работа) |
Тема: Збудливі тканини. Поняття про нервовий центр. Будова й функції лімбічної системи. Пам’ять. Види пам’яті. Гормони щитовидної залози, їхні функції. Лейк |
Предмет/Тип: Другое (Реферат) |
Тема: Процеси пам’яті. Властивості пам’яті |
Предмет/Тип: Психология (Реферат) |
Тема: Пам |
Предмет/Тип: Педагогика (Учебное пособие) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы