Читать реферат по архитектуре: "Архітектор М. В. Риков" Страница 7

(Назад) (Cкачать работу)

У 1917 році його обирають головою комісії по розробці статуту ар­хітектурного інституту. Згодом він стає ректором цього інституту, а піз­ніше професором, викладає курс проектування і будівельні конструкції.

У 1924—1934 роках у Київському художньому інституті В. М. Риков виконує цілий ряд обов'язків на архітектурному факультеті: професора промислової і житлової та проектної майстерень, декана архітектурного факультету, професора по курсу енциклопедії будівельного мистецтва і технології будівельних матеріалів, керує проектуванням на механічному і електричному факультетах Київського політехнічного інституту. В 1934—1941 роках він працює на посаді керівника кафедри архітектур­ного проектування і деякий час виконує обов'язки директора Київського художнього інституту, керує архітектурно-художньою навчальною май­стернею цього ж інституту.

В спеціальних учбових закладах Києва під керівництвом В. М. Рикова виховувались молоді кадри зодчих, які захоплювались творчими ідеями свого учителя.

В своїй педагогічній практиці В. М. Риков вимагав від студентських робіт яскравої, образної виразності. Він не поривав з архітектурою ми­нулого, приділяючи особливо велику увагу вивченню класичної архітектурної спадщини. Він прагнув пробудити у своїх учнів інтерес і любов до творчості визначних майстрів минулого; вимагав від студентів не ме­ханічного копіювання архітектурних форм класики, а розуміння внут­рішньої логіки їх побудови.

Відносився Валеріан Микитович до своїх учнів завжди по-дружньо­му і тепло. Він вважав їх продовжувачами своєї творчої лінії, своїх твор­чих ідей. Не шкодуючи ні часу, ні сил. Валеріан Микитович просиджував над їх кресленнями цілими годинами.

В. М. Риков виховав цілу плеяду архітекторів, які в свій час навча­лися в Київському художньому інституті і Київському політехнічному інституті . Багато з них своїми архітектурними творами прикрасили міс­та і села нашої неосяжної країни. Деякі з них одержали звання професо­ра або доцента, інші працюють провідними архітекторами або керівни­ками великих проектних організацій тощо.

Всі вони тепло згадують свого учителя — людину незгасаючого опти­мізму, який передавався тим, хто з ним зустрічався. Великою повагою користувався він серед своїх колег як хороший спеціаліст і товариш.

Похожие работы