Читать реферат по строительству: "Імітаційне опорядження деревини" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Імітаційне опорядження деревини

1. Забарвлення деревини прозорими барвниками. Забарвлення — це нанесення на поверхню деревини барвників, які не закривають текстури, а навпаки, підсилюють її. Воно може бути поверховим і глибоким, в деталях і на корені.

1.1 Поверхневе забарвлення найбільш поширене. Роз­чин відповідного барвника наносять на поверхню деталей тампоном, губкою, але найкраще наносити його пістолетом-розпилювачем (сухе забарвлення). Для забарвлення застосовують анілінові й гумові барвники або їхні суміші, розчинені у м'якій чистій воді, бажано в емальованій або лудженій посудині. Воду пом'якшують невеликою кількістю питної соди або нашатирного спирту і підігрівають до тем­ператури 35...40 °С.

При ручному нанесенні барвник набирають на пензель, губку або тампон і рівномірно водять ними по горизонтальній поверхні де­ревини. Якщо поверхня розміщена вертикально, то барвник наносять знизу вгору, щоб не утворювались патьоки. Через 3—5 хв. після забарвлення поверхню протирають добре віджатою ганчіркою або губкою для зняття лишків барвника і рівномірного забарвлення поверхні.

Краще наносити барвник на поверхню деревини розпиленням еа допомогою пістолета-розпилювача, який водять рівномірно на від­стані 250—300 мм від забарвлюваної поверхні. Раціональним є спосіб забарвлення брускових деталей або виробів (ніжок стільців) занурен­ням їх у ванну з відповідним барвником.

Забарвлювати деревину можна і за допомогою водних розчинів хімікатів —солей, кислот і дубильних речовин. Внаслідок дії хімі­катів на деревину або їхньої взаємодії поверхня деревини забарвлю­ється у відповідний колір. Забарвлення деревини хімікатами нази­вають протравним, а самі хімікати —протравами.

Забарвлену поверхню висушують і шліфують протертою дрібнозер­нистою шкуркою № 6—3, без особливого натискування на краї і ребра деталі. Якщо ворс невеликий, то шліфувати поверхню можна товстим сукном або повстю, бо при поверховому забарвленні барвник прони­кає на глибину до 0,5 мм.

1.2 Глибоке забарвлення застосовують, якщо деревину треба забарвити на всю товщину. Для цього її вимочують кілька діб у розчині барвника. Таким способом можна забарвлювати тільки тон­кі листи шпону.

Більш поширеним є глибоке забарвлення заготовок у автоклаві.

Таким способом можна імітувати березові заготовки під горіх, червоне дерево і сірий клен. Щоб барвник краще проникав у деревину, заготовки спочатку пропарюють під тиском 1,5—2,0 МПа протягом 30—45 хв., а потім витримують у вакуумі, це сприяє видавленню ос­новної маси повітря з клітин. Після цього конденсат випускають, а автоклав заповнюють розчином барвника під тиском 1 МПа для заго­товок і 6 МПа для шпону. Просочування триває 50—60 хв при темпе­ратурі 80...90 °С. Після цього знімають тиск, барвник випускають, а заготовки вивантажують, просушують і передають для наступної об­робки.

Глибоке забарвлення масивних деталей в автоклаві місткістю 1 м3 триває до 4 год, шпону — до 2,5 год.

Глибоке забарвлення деревини можна здійснювати і на дереві під час його росту, тобто на корені. Дерево забарвлюють через корені, стовбур і гілки. Найраціональніше забарвлювати через стовбур, бо барвники найкраще проникають у вертикальному напрямку. Для цього у прикореневій

Похожие работы