Читать реферат по литературе: "Могутній і рідкісний талант Остапа Вишні" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

З новою силою розвинулась творчість письменника в роки Великої Вітчизняної війни. 26 лютого 1944 року був надрукований твір “Зенітка” у газеті “Радянська Україна”, відкривши собою новий етап у житті й творчості гумориста. У цьому справді хрестоматійному творі Остап Вишня всією силою свого таланту утверджував героїку нашого життя, розкривав мужність і нескореність радянського народу, його тверду віру й перемогу у війні над німецьким фашизмом. Засобами іскрометного гумору письменник створив яскраві людські характери, передав національні риси радянського українця- патріота й інтернаціоналіста, воїна й трудівника, дотепного співбесідника та уважного слухача, його м’яку вдачу, схильність до гостро приреченого слова.

У післявоєнні роки виходять одна за одною збірки сатири і гумору Остапа Вишні – “Самостійна дірка” (1945 р.), “Зенітка” (1947 р.), “Весна-красна” (1949 р.), “Вишневі усмішки” (1950 р.), “Мудрість колгоспна” (1952 р.), “Вибране” (1954 р.), “Нещасне кохання” та “Твори в двох томах” (1956 р.)

У цей період Держлітвидав здійснює семитомне видання творів письменника.

Усмішки Остапа Вишні знаходять висок оцінку й межами Радянського Союзу. У цей період (1944-1956 рр.) письменник створює чарівні “Мисливські усмішки”. В них розкрита краса людської душі та природи. Кожна усмішка неначе списана з голосу. В ній є оповідач, відчуваються його розмовні інтонації, міміка, є також слухач-заохочувач.

Він запитує, дає поради, рекомендації.

Величезна популярність і живучість творчості Вишні зумовлюється насамперед могутнім і рідкісним талантом письменника; по-друге, глибоким і тонким знанням народного життя. Письменник знав його не по книжках і переказах, ні – він був сам живою і дуже чутливою частиною цього життя, він сам вийшов з його глибин.

По-третє це пояснюється ще й тим, що письменник мас дуже тонко відчував гумор, блискуче знав його природу і його закони.

Павло Михайлович не раз говорив своїм молодим собраттям по жанру: література, а передовсім гумор, це дуже делікатна штука: недобереш – погано, перебереш – ще гірше.

Треба, щоб було “саме враз” . Цього неписаного закону Вишня скрупульозно дотримувався у своїй творчості завжди.

М.Т. Рильський писав, що Вишня, органічно поєднує в своїй творчості новий соціалістичний зміст з глибоким національним характером.

Це – український письменник, передовсім український у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо ніжній ліриці”.

Остап Вишня – зачинатель українського радянського гумору і сатири. Його творчість становить собою своєрідного шляху нашого народу, починаючи з перших років соціалістичних перетворень.

Сатирик і гуморист зріс на грунті усної народної творчості та кращих здобутків російської і української класичних літератур. Він підніс і творчо розвинув їхні славні традиції, ставши письменником-новатором, творцем якісного нового, оптимістичного та виховного сміху.

“Мабуть, з часів Котляревського, - говорив Олесь Гончар, - не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову в прекрасній творчості Остапа Вишні.

Остав Вишня – життєлюб і оптиміст. У найскладніших умовах він ніколи не

Похожие работы