Читать реферат по менеджменту: "Оцінка проекту" Страница 9

(Назад) (Cкачать работу)

В загальному можна виділити дві складові власного ризику проектів:

чутливість його чистої приведеної вартості (NРV) чи внутрішньої норми рентабельності (ІRR) до змін значення ключових показників;величина діапазону можливих змін показників, яка визначає їх імовірні розподіли.

Метод коректування норми дисконту з врахуванням ризику є найбільш простим і внаслідок цього - широко застосовується на практиці. Основна ідея методу полягає в коректуванні певної базової норми дисконту, яка вважається безризиковою чи мінімально допустимою. Коректування здійснюється шляхом додавання величини потрібної премії за ризик, після чого проводиться розрахунок критеріїв ефективності проекту (NРV, ІRR) по знову отриманій таким чином нормі.

В загальному випадку, чим більший ризик, що асоціюється з проектом, тим вищою повинна бути величина премії, яка може визначатися за внутріфірмовими процедурами, експертним шляхом чи формальними методами.

Наприклад, фірма може встановити премію за ризик 10% при розширенні успішно діючого проекту, 15% у випадку, якщо реалізується новий проект, пов'язаний з основною діяльністю фірми, і 20%, якщо проект пов'язаний з випуском продукції, виробництво і реалізація якої потребує освоєння нових видів діяльності та ринків. Нехай гранична вартість капіталу для фірми дорівнює 8%. Тоді для наведених типів проектів норма дисконту буде відповідно рівна - 18%, 23% і 28%.

Головною перевагою цього методу є простота розрахунків, зрозумілість і доступність.

Метод коректування норми дисконту здійснює приведення майбутніх потоків платежів до даного моменту часу, але не несе ніякої інформації про ступінь ризику (можливих відхилень результатів). При цьому отримані результати суттєво залежать тільки від величини надбавки за ризик.

Також цей метод допускає збільшення ризику в часі з постійним коефіцієнтом, що навряд чи може вважатися коректним, так як для багатьох проектів характерного є наявність ризиків в початкові періоди з їх поступовим зниженням до кінця реалізації. Таким чином, прибуткові проекти, які не передбачають з часом суттєвого збільшення ризику, можуть бути оцінені невірно. Проте даний метод не несе ніякої інформації про імовірний розподіл майбутніх потоків платежів і не дозволяє отримати їх оцінку. Також зворотною стороною простоти цього методу є суттєві обмеження можливостей моделювання критеріїв (NРV, ІRR) від змін тільки показника - норми дисконту.

Метод достовірних еквівалентів здійснює коректування очікуваних значень потоку платежів - CFt шляхом введення спеціальних понижуючих коефіцієнтів а t для кожного періоду реалізації проекту:

= CCFt / RCFt,(2.1) де ССFt - величина поступлень від безризикової операції в періоді t;- очікувана величина чистих поступлень від реалізації проекту в періоді r;- номер періоду.

Тоді достовірний еквівалент очікуваного платежу може визначатися так:

= at * RCFt, a t

Похожие работы