Читать реферат по гражданскому праву: "Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права

Приступаючи до характеристики речей як об'єктів цивільних прав насамперед варто звернути увагу на такі обставини.

По-перше, традиційно речі розглядаються як головний, найпоширеніший об'єкт цивільних прав3. Відлуння цього підходу помітне й у вітчизняному цивільному законодавстві. Наприклад, розділ III Загальної частини ЦК УСРР 1922 р. називався "Об'єкти права (майно)" і, ототожнюючи поняття "об'єкти права" та "майно", містив виключно норми, присвячені речам (майну). У розділі III книги 1 ЦК України 2003 р. "Об'єкти цивільних прав" речам присвячено 20 статей (ст.ст.179-198) Із двадцяти п'яти, що містяться у цьому розділі. Певні зрушення, звісно, є. Оскільки в ст.1 зазначається, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові (цивільні) відносини, тобто немайновим відносинам надається пріоритет перед майновими, то стає очевидною невідповідність питомої ваги норм, присвячених речам та Іншим об'єктам цивільних прав. Можна припустити, що в міру розвитку концепції цивільного права України як права приватного акценти у цій галузі будуть зміщуватися, а відтак різним видам об'єктів цивільних прав увага буде приділятися більш рівномірно.

По-друге, має враховуватися складність самого визначення речей як об'єктів правовідносин.

Наприклад, ст. 179 ЦК визначає річ як предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Проте таке визначення, очевидно, потребує розширеного тлумачення. Адже ст. 177 ЦК поміж різновидів речей називає майно та майнові права, а ст. 190 ЦК вказує, що поняттям "майно" охоплюються також майнові права та обов'язки. Цілком очевидно, що ні "майнові права", ні "майнові права та обов'язки" не можуть бути віднесені до "предметів матеріального світу", як це випливає з визначення речі, запропонованого у ст. 179 ЦК. У визначенні речей за ЦК України відчувається деяке відлуння ЦК Німеччини, згідно з §90 якого речами у сенсі закону визнаються лише матеріальні предмети. Проте запозичення тут, можливо, І не було, оскільки ЦК Німеччини послідовно не згадує як об'єкти цивільних прав ні майнові права, ні майно як таке.

Тут варто пригадати, що з проблемою визначення речей правознавці стикалися ще з прадавніх часів. Давньоримські знавці права бачили вихід з цієї ситуації у дуже широкому визначенні речей ("Речі — це частина світу, відокремлена або не відокремлена від інших частин"), яке доповнювалося і конкретизувалося детальними класифікаціями за різними підставами. Зокрема, майнові права та обов'язки позначалися як "res incorporales" (безтілесні речі — ті, що не мають матеріального субстрату) на відміну від "res corporales" (тілесні речі — такі, що мають матеріальний субстрат). Вважаю такий підхід виправданим і зараз, що підтверджується визнанням поділу речей на тілесні та безтілесні у концепції права і цивільному законодавстві багатьох країн.

По-третє, об'єктами цивільних прав (правовідносин) можуть бути лише оборотоздатні речі.

Тобто в разі коли йдеться про речі як об'єкти цивільних прав, маємо враховувати, що стосовно речей, вилучених з цивільного обігу, цивільні права І обов'язки виникати не можуть (це сфера дії не приватного, а публічного права), а отже, вони не можуть бути й об'єктами

Похожие работы