Читать реферат по информационным технологиям: "Причини, виникнення і сутність інформації" Страница 5

(Назад) (Cкачать работу)

Періодичне спостереження проводиться регулярно, здебільшого через рівні проміжки часу: перепис населення – через 10 років, перепис обладнання – через 2 роки і т.ін.

Одноразове спостереження проводять епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних завдань. Наприклад, перепис худоби у населення, або перепис фруктових дерев тощо.

Існує три способи одержання статистичних даних:

а) безпосередній облік фактів (тобто облік товарних залишків на складах, інвентаризація тощо);

б) документальний облік (тобто той, що грунтується на даних різноманітних документів первинного обліку. На основі документального обліку складаються статистичні звіти);

в) опитування – це спостереження, при якому відомості фіксуються зі слів опитуваного.

Опитування може бути організоване по-різному.

Розрізняють три способи опитування:

Експедиційний спосіб (тобто усне опитування). При експедиційному способі опитування проводить спеціально визначена особа, яка зі слів опитуваного заповнює бланк дослідження;

Експедиційний спосіб вимагає найбільших витрат і найбільшої кількості осіб (обліковців), проте гарантує високу якість матеріалу, тобто його об’єктивність і достовірність. Тому в практиці органів державної статистики України всі найбільш важливі статистичні дослідження, наприклад, перепис населення та інші роботи здійснюються експедиційним способом.

Спосіб самореєстрації. В даному випадку всі необхідні документи з опитування заповнюють самі опитувані. Особа, що здійснює дослідження, відвідує опитуваного, вручає йому бланки, пояснює порядок їх заповнення і у визначений час збирає готові матеріали, перевіривши їх якість;

Кореспондентський спосіб. В даному випадку відомості в органи статистики, або в інші органи, що ведуть спостереження, повідомляють їх кореспонденти. При цьому способі висилаються бланки дослідження з вказівками щодо їх заповнення підприємствами чи особами з проханням заповнити і надіслати на адресу організації, що їх вислала;

Статистика – це точна наука, яка базується на цифровій інформації, що обробляється математичними методами. Тому точність і вірогідність статистичних даних (показників) є найважливішою вимогою статистики. Точність – це відповідність даних спостереження дійсним величинам, а вірогідність – це міра об’єктивного відображення наявної суті явищ і процесів.

Розбіжність між даними спостереження і дійсними називається помилкою.

Помилки поділяють на:

- помилки реєстрації, які допущені в ході реєстрації даних спостереження випадково або систематично внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису.

- помилки випадкові, які допущені внаслідок дії випадкових причин, що спричиняють спотворення (зміну) даних в той чи інший бік. Їх допускають як респонденти так і реєстратори.

- помилки систематичні. Вони бувають з вини неправильно сформованої програми дослідження. До таких також відносяться навмисні і ненавмисні: систематичні (навмисні) помилки виникають внаслідок навмисного свідомого перекручення даних з метою прикрашення реальної дійсності. Службові особи, винні у несвоєчасному поданні або перекрученні даних державних статистичних спостережень, притягаються до

Похожие работы