Читать реферат по истории: "Святослав" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

Святослав двічі ходив у походи проти Візантії. Про бойові дії 968 р. відомо порівняно мало. Візантійські історики обминули цю вдалу для Русі кампанію, зосередивши увагу на другому поході, що приніс Святославу зрештою невдачу. Нестор сповіщає про перший дунайський похід київського князя таке: «Пішов Святослав на Дунай на болгар. І бились обидві сторони, і переміг Святослав болгар, і здобув міст їх 80 на Дунаї, й сів княжити там у Переяславці, беручи данину з греків».

Важко конкретно пояснити мету 6 причини цієї війни, експедиції київського володаря до Подунав'я. З візантійських джерел Х ст. довідуємось, що, коли 966 р. спалахнула війна поміж Візантією та Болгарією, імператор Никифор Фока попросив допомоги у Святослава. Той погодився оружно допомогти грекам, тому що мав щодо Болгарії власні плани. Адже тодішня верхівка Болгарського царства вороже ставилася до Русі. Одне з давньоруських джерел, відоме історикові XVIII ст. В. Татіщеву, відзначило, що Святослав пішов проти Болгарії за те, що її уряд надавав підтримку хозарам. Більш реальною здається думка, що Болгарія заважала руській торгівлі у Подунав'ї. Крім того, не слід скидати з рахунку й давне намагання Русі пробитися до життєво важливого для неї Чорного моря.

У перший болгарський похід Святослав повів, як мовилось, не лише дружинників, професійних воїнів, а й надзвичайно численних ополченців. Він легко переміг болгарське військо. За свідченням Лева Диякона, коли князь з військом з'явився у гирлі Дунаю, болгарський цар виставив проти нього потужну фалангу воїнів, але русичі вистрибнули з човнів, виставили великі щити, добули мечі й винищили майже всю ворожу рать. Та, розбивши болгарське військо, київський князь і не подумав забиратися геть із Подунав'я, на що так розраховували візантійські політики. Він отаборився у Переяславці на Дунаї.

Згідно зі свідченням «Повісті временних літ», Святослав начебто заявив: «Не любо мені сидіти в Києві, хочу жити в Переяславці на Дунаї — там середина землі моєї, туди стікаються всі блага». Навряд чи він збирався перенести столицю Давньоруської держави на Дунай. Але руський володар, вочевидь, добре розумів стратегічні й економічні вигоди Дунайського пониззя й планував і далі тримати його в сфері свого впливу.

Напустивши 968 р. печенізькі орди на Київ, Візантія спробувала витурити Святослава з Дунайського пониззя. Але князь, відігнавши печенігів, знову з'явився в цьому районі. Те сталося восени 969 р. Він вибив болгар із Переяславця, куди вони вдерлися, скориставшись його відсутністю. Це загострило стосунки Русі з Візантією, що тим часом посадила на болгарський трон свого ставленика Бориса.

Візантійський уряд, проте, зволікав з рішучими діями против сміливця Святослава. Аж ось у грудні 969 р. в Константинополі стався палацовий переворот. Імператора Нікіфора Фоку по-звірячому вбили. На трон сів убивця, досвідчений полководець Іоанн Цимісхій. Новий можновладець довгий час не наважувався виступити проти уславленого в походах і битвах київського князя. До того ж йому довелося вирішувати невідкладні завдання: придушувати заколот прибічників скинутого ним Нікіфора Фоки та стримувати наступ арабів з півдня і сходу. Це дозволило Святославу розвинути воєнний успіх у Подунав'ї.

Протягом кінця 969

Похожие работы