Читать реферат по истории: "Українська воєнно-морська політика в Криму 1917-1918 рр." Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Дівізії полковника Балбачана швидким нагальним маршем, посунувшись. поперед німцями, звільнила Крим від большевиків аж до Бахчисараю і околиць Ялти і вже мала замір подати руку Чорноморській флоті, яка тоді ціла стояла в Севастополі під українським прапором, але це не вдалося, бо німецьке командування, опираючись на постанову-заяву Центральної Ради, примусило українське військо повернутись за Перекоп.

Українське Морське Відомство, базуючись на здоровому державному розумі, ніколи не дивилося на Крим, як на якусь, окрему від України, землю і не рахуючись з існуванням бутафорного кримського краєвого уряду ґен. Сулькевича, безупинно і неухильно провадило українську воєнно-морську політику у Криму, розпоряджаючись чорноморською флотою в тій чи більшій мірі, що зрештою поступово все більше і більше допускало німецьке окупаційне командування.

Український прапор повівав теж і на всіх кораблях торговельної фльоти, які тоді підтримували регулярні рейси між портами Чорного і Азовського моря і між всіма портами Криму.

В наказах по Морському Відомству про Крим стрічаємо перший раз 24 грудня 1917 року в наказі Генеральному Секретаріатові Морських Справ ч. 3. думку, якою Крим, як і Бесарабщина і Північний Кавказ, рахуються навіть вже тоді частинами Української держави.

13 березня 1918 року було оголошено наказом по Мор. Відомству ч. 8: "Тимчасовий закон про флоту УНР., ухвалений Центральною Радою 14. 1. 1918 р., по якому російська чорноморська флота як воєнна, так і торговельна проголошуються флотою УНР, і з цього часу російські воєнні і торговельні кораблі на Чорному і Азовському морях (§ 5) піднімають український прапор (що в Севастополі чорноморська фльота в повному складі виконала 29 квітня 1918 р.). Внаслідок цього закону наказом по М. В. з 17. III. 1918 р. ч. 2/17 було приписано командуючому флотою скупчити всі боєздатні воєнні кораблі до Севастополя, як до свойого порту, а кораблі які потребували більшого ремонту, - до Миколаєва.

Цікаво, що не дивлячись на крайні соціалістичні впливи, які тоді віяли, все-таки вдалося нашим воєнно-морським чинникам провести в тому ж наказі ще точку Б, яка категорично касує всяке виборне "начало" командного складу фльоти і разом з тим зносить всі судові, дівізійні та інші комітети і "Центро-флоту" (в Севастополі), які створилися в чорноморській фльоті підчас Керенського і большевиків.

19 квітня 1918 р. (наказ по М. В. ч. 31.) начальником оборони побережжя Кримського півострова і командантом м. Севастополя призначено Капітана ІІ рангу Миколу Містникова з відповідним штатом. Далі головним командантом всіх портів Чорного і Азовського моря і командуючим фльотою, згідно зі "Сводом В.-Морських Постанов" був призначений віце-адмірал Покровський (Наказ по М. В. 24. IV. 1918. ч. 36, 3. V. 1018 ч. 45. і 23. V. 1918. ч. 70).

21 травня 1918 р. маємо слідуючий наказ:

Наказ по Морському Відомству Української Держави ч. 6/069, 21 травня 1918 р., м. Київ.

"По наказу Ясновельможного Пана Гетьмана Всієї України капітан і ранги* Михайло Остроградський призначається офіційним представником Морського Міністерства Української Держави до м. Севастополя для зв'язку з германським командуванням на Кримі по питанням, котрі торкаються: воєнних кораблів, транспортів і пароплавів, що базуються у Севастополі, їх особистого складу, севастопольського



Интересная статья: Основы написания курсовой работы