Читать реферат по экологии: "Вплив природних катастроф" Страница 5


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

люди були схильні "пов'язувати найнезначніші щоденні переживання і недомагання з можливим ефектом радіації", вважав дані особливості проявами "неврозу атомної бомби". Крім того, проблеми осіб, які проживають в забруднених зонах, нагадують "синдром інформації про радіоактивне забруднення" "Informed of Radioactive Contamination Syndrome"/, описаний американськими авторами у людей, які проживають поряд з місцями захоронення радіоктивних відходів, а також серед населення, яке проживає поряд з заводами по виробництву ядерного палива.

На всіх етапах після аварії відзначаються гостра залежність населення від інформації про її ближні і віддалені наслідки. Інформаційна странгія постчорнобильського періоду, зміна інформаційної бокади інформаційним хаосом оцюється як одна з причин психоемоційного напруження серед потерпілого населення.

З цих позицій в динаміці Чорнобильської катастрофи виділяються три періоди [16]. Перший період ( з моменту аварії до першої половини 1987 р.) характеризувався забороною на інформацію, засекречуванням даних про радіаційну обстановку, справжніх масштабів і наслідків аварії. В другому періоді (проміжному) відбувалося нагромадження патогенного потенціалу посередництвом атрогенного механізму і альтернативної інформації. Третій період, який почався восени 1988 р. ознаменувався потоком суперечливої інформації про аварію і її наслідках на "радіаційно сибілізоване" населення і формуванням впевненості у переважної більшості потерпілих в абсолютній патогенності радіаційного фактору. За даними Нагороної А.І. (1995 р.), одержаними при соціологічному дослідженні репрезинтативної сукупності населення України, основними причинами незадоволеності від інформації, що надходить є неправдоподібність (45%), замовчування окремих фактів (48%), відсутність конткретних порад (63%).

Одержані на сьогодні дані не дозволяють достовірно пов'язати порушення здоров'я з безпосереднім впливом іонізуючої радіації. Більше того, ріст і характер соматичної патології співвідноситься з гіпотезою про їх психогенну природу і є результом росту невротизації і психоатизації населення [14, 74]. Тобто, ситуація ризику розвитку різних форм психічної дезадаптації в значній мірі створена існуючим багатофакторним хронічним стресом. У людей, що постраждали в результаті аварії, традиційна біологічна модель хвороби зливається з психосоціальною моделлю здоров'я і хвороби, зумовленої радіацієї та іншими факторами.

Тому лікування слід пов'язувати із заходами по покращенню соціального середовища на основі вивчення психосоціальних факторів і аналізу ситуацій соціального ризику.

Формування "соціально-психологічного" синдрому Чорнобиля [122] визначається техногенним походженням катастрофи, глобальністю її наслідків, масовістю впливу, складністю оцінки поставарійного радіаційного ризику, спрямованістю наслідків аварії в майбутнє і стійкою сформованістю у масовій свідомості негативного сприймання впливу іонізуючої радіації, накладанням віддалених наслідків стресу на складну екологічну ситуацію в країні, формальним виділенням Ч. співдружності з поступовим включенням в нього нових когорт.

В результаті дії сукупності цих факторів у потерпілих сформувалась реакція на ситуацію у вигляді "комплексу жертви", яка включає в себе



Интересная статья: Основы написания курсовой работы