- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
та надання послуг є умовою підвищення ефективності виробничих процесів і поліпшення прибутку.
Управління постачальницько-заготівельної діяльністю - це регулювання щорічної загальної суми витрат на утримання матеріальних запасів, забезпечують безперебійну роботу підприємства, суми матеріальних витрат на виробництво. Мета узагальнення витрат - спостереження за процесом їх формування за двома напрямками: продукту - для оцінки запасу; центрами відповідальності - з метою контролю за рівнем матеріальних витрат.
Підприємства в процесі господарської діяльності здійснюють досить складний комплекс грошових витрат. Виходячи з економічного змісту і цільового призначення їх можна об'єднати в кілька самостійних груп:
- Витрати на відтворення виробничих фондів;
- Витрати на соціально-культурні заходи;
- Операційні витрати;
- Витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).
Витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) займають найбільшу питому вагу у всіх витратах підприємства. Ці витрати групують за такими елементами витрат: сировина і основні матеріали, паливо, енергія, заробітна плата основна і додаткова, різноманітні відрахування, амортизація основних фондів, інші витрати ін..
Витрати мають натуральну та грошову форми. Вартісна форма оцінювання витрат є вирішальною в процесі визначення ефективності виробничої діяльності підприємства, вона відображається у вартості виготовленої продукції, виконаних робіт, послуг.
Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, в отже, і рівень техніки, технології та організації виробництва.
Види собівартості продукції
1. В залежності від часу формування затрат розрізняють:
Планову собівартість ( визначають перед початком планового періоду на основі прогресивних норм затрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану); Фактичну собівартість (відображає фактичні затрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку); Нормативну собівартість(затрати на виробництво і реалізацію продукції розраховують на основі поточних норм затрат ресурсів); Кошторисну собівартість (характеризує затрати або замовлення, на виріб які виконуються в разовому порядку).
2. В залежності від місця формування затрат розрізняють:
Цехову (сума затрат на виробництво продукції в межах цеху); Виробничу (грошові затрати на виробництво продукції в межах всього підприємства); Повну (сукупність виробничої собівартості і позавиробничих затрат)
3. За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість:
місячну; квартальну; річну.
4. За складом продукції собівартість буває:
товарної;валової;реалізованої продукції;незавершеного виробництва.
5. У промисловості розрізняють:
Індивідуальну собівартість (характеризує затрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції); Галузеву собівартість ( Ссг) - показує середні у галузі затрати на виробництво і реалізацію продукції.
Сі – собівартість певного виду продукції на і-тому підприємстві;
Ni – кількість виготовленої продукції
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы