Читать реферат по педагогике: "Козацькому роду нема переводу (виховний захід)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Козацькому роду нема переводу(Беруть участь учні класу, їхні батьки, вчителі. На сцені два курені, між ними макет дуба, розставлені невеличкі ослони, лави). Вихователь. З давніх-давен людям відомо: "дерево життя" - це гілочка, на якій ростуть три листочки: 1-й - символ минулого часу, 2-й - сучасного, 3-й - майбутнього часу. Зображення "дерева життя" зустрічається на давніх каменях і свідчить, що люди в сиву давнину знали про нерозривний зв'язок минулого, теперішнього і майбутнього. Все навколишнє - це наслідок минулих дій, а в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє. Отже, щоб краще орієнтуватись у житті, бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію. В минулому України відоме таке неповторне і легендарне явище як Запорізька Січ.(До залу заходить Тарас Бульба із синами). Тарас Бульба. Ось, сини мої, ми на славній Запорозькій Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала. Бо такий уже звичай у козаків: приходити до цього велетня-дуба і приносити йому жертву.(Заходить військовий писар, побачив Бульбу). Писар. Ого-го! Хотів дуже вас видіти, Тарасе. Ось ми зустрілись. Проходьте, проходьте!(Тарас обнімається з писарем). Тарас. Здоров був, Печерице! Ось привів тобі синів своїх. Ану глянь, які славні козаки.

Андрій і Остап. Здорові були. (Вклоняються).

Писар. Здорові, здорові! Ну що, в Христа віруєте?

Остап. Віруємо.

Писар. І в Трійцю святу віруєте?

Андрій. Віруємо.

Писар. А в церкву ходите?

Остап. Ходимо.

Писар. Ану перехрестіться. (Хлопці хрестяться). Ну, добре. Хороші козаки з вас вийдуть.

Тарас Бульба. Дорогі мої сини, підійдіть до мене, благословляю вас.(Підходять до батька, стають на коліна, схиляють голови). Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь. І Боже вас збав зрадити своїй землі, своєму народу. Хай береже вас Господь.(Тарас Бульба цілує своїх синів). Писар. Вибирайте собі куреня. Зараз і козаки підійдуть.(Заходять козаки, співаючи "Ой на горі та женці жнуть"). 1-й козак. Та в нас поповнення. Чиї ж ви будете?

Остап. Ми сини славного козака Тараса Бульби.

1-й козак. Ну що ж, будьмо знайомі.(Кожен козак називає своє прізвисько). В гарний час приїхали, кошового отамана вибирати будемо.

2-й козак. Кукубенка вибирать.

3-й козак. Не хочемо Кукубенка.

1-й козак. Бородавка нехай буде.

Тарас Бульба. Сагайдачного вибирайте.

2-й козак. Нехай буде Сагайдачний.

Тарас Бульба. Чи хочете ви, козаки, своїм отаманом мати Сагайдачного?

Всі. Хочемо, хочемо.

Сагайдачний. Дякую вам, дорогі козаки.(Вклоняєтья. Кожен козак бере в руки землі і сипле її на голову отамана). Тарас Бульба. Тримай цю булаву. Керуй з розумом та душею. Господа поради питай.(Сагайдачний бере булаву, вклоняється. Звучить пісня "Гей, там на горі Січ іде"). Козак. Ось вона, наша Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді і дужі, як орли. Ось звідки розливаються воля і козацтво на всю Україну.(Козаки сідають на ослонах біля своїх куренів). Вихователь. Спробуйте, дорогі діти, замислитись над словом "козак". Що воно будить у ваших душах? Так, образи сильних, мужніх, відданих своїй землі людей. Скажіть-но мені, козаки, чому ж вас так звуть?

1-й учень. Вважають, що

Похожие работы