Читать реферат по педагогике: "Родинне свято (виховний захід)" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

А той стрункий - Іван.

А де почавсь твій рід? Звідкіль?

З яких часів, сторіч? З яких доріг, земель, світів -

Все знати мусиш ти...

І про дідів і про батьків -

Вони твої світи. Які слова у тебе є

І де твій дім, сім'я...

Найкраще - з міст і сіл - твоє,

Як з юних літ ім'я. Вихователь.

Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять - означає любити свою Батьківщину. Це не просто слова - це обов'язок перед минулим і майбутнім поколінням. Це пам'ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад. Які головні слова родоводу? (Рід, рідний, рідне, родина). Дайте відповіді, діти, чи можна в родинний альбом помістити фотографію нашого класу? Хіба ми теж родина? Чому? (Дружні, допомагаємо один одному, разом вчимося, відпочиваємо). Так, родина - це не тільки рідні, родичі. Це і клас наш, і школа, і весь народ український. Родина до родини - народ. Ми з вами всі - український народ, який складається з роди малих і великих, дружніх і працьовитих.Українець я маленький,

Україна - рідна ненька.

Вірний син я свого роду -

Українського народу. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша українська культура збагачується маленькими родинами, сім'ями.

Для того, щоб річка завжди була повноводною, а велика родина українська щасливою, нам треба любити, шанувати свій народ. Уривки з віршів читають діти. Я землі цієї паросток зелений,

Я цієї висі крапля дощова.

Заплелось у мене, приросло до мене

Жито і дерева, квіти і трава. Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос

У душу мені засіває зерно.

Моя Україно, білявко хатинко,

Пізнати тебе мені щастя дано. Вихователь.

Справді, це велике щастя, що ми можемо торкнутись до джерела нашої культури, вивчати її, свій родовід. А щоб роду не було переводу, треба берегти коріння народу, роду. А хто ж його береже? Хто берегиня роду? Головною берегинею родини була мати. Її називали святою. Мати народжувала дитину, співала їй, вчила добра і любові. (Звучить пісня "Рідна мати моя"). Вихователь.

Наш український народ багатий на ігри зі співанками. То ж давайте пограємось. (Діти запрошують батьків). Вихователь.

В давнину старі люди говорили, що хата, оселя, усе, що в ній є, що збагачує, освячує сім'ю і пісню, і вишивкою, добрим словом, і поглядом, є берегинею. (Хата. Піч. Мати в хаті була головою, бо хліб випікала. А хліб - то життяю. Рушники - обереги людей).

Мати не тільки берегла людей і дітей, вона й навчала їх усього.

Давно довгими вечорами жінки, дівчата пряли, ткали, вишивали. Ці ремесла не вмерли.

(Перед дітьми виступає мати. Вона демонструє справжній святковий гуцульський одяг, взуття, знайомить усіх присутніх із старовинним ремеслом, як прясти нитку з конопель, вовни, льону, пряде і розповідає). Вихователь.

Діти, скажіть, чи подобається вам жити в шкільній родині? Чому? По очах ваших я часто бачу, як ви сумуєте за домівкою, рідними, хоча в школі вам добре. Тому на згадку про рідні гори, хату пропоную послухати пісню "Смерекова хата". Нехай вона понесе в думках вам до рідного народу, дому. (Звукозапис "Смерекова хата"). Вірш І.Гнатюка "Наша хата" (читає дитина). Я люблю свою хату,

І подвір'я, й садок,

Де є сонця багато

І в жару - холодок. Все для мене тут рідне:

Стіни білі, як сніг,

І віконце привітне,

І

Похожие работы