Читать реферат по авиации и космонавтике: "Предмет і значення дисципліни Основи екології Наукові основи раціонального природокористування" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Назва реферату: Предмет і значення дисципліни “Основи екології” Наукові основи раціонального природокористування. Заказники і заповідники та їх роль у збереженні фаунРозділ: Екологія

Предмет і значення дисципліни “Основи екології” Наукові основи раціонального природокористування. Заказники і заповідники та їх роль у збереженні фаун

Термін екологія вперше запропонував у 1866 році німецький вчений Е.Геккель. Він походить від грецьких слів oikos, що означає дім, помешкання. Місце перебування та logos – наука. Так Геккель назвав науку, що вивчає організацію та функціонування над організованих систем різних рівнів: видів, популяцій, біоценозів (спільнот), екосистем (біогеоценозів) та біосфери. Сучасна екологія інтенсивно вивчає взаємодію людини та біосфери, суспільного виробництва з навколишнім середовищем та інші проблеми.

Загальна екологія займається дослідженням усіх типів екосистем. Екологія рослин досліджує зв’язки рослинних організмів із середовищем. Екологія тварин досліджує динаміку та організацію тваринного світу.

Важливу роль у диференціації екологічної науки мав ІІІ ботанічний конгрес, який відбувся у 1910 році в Брюсселі. На ньому було вирішено поділити екологію рослин на екологію особин (аутекологію) та екологію угруповань (синекологію). Цей поділ поширився також на екологію тварин та загальну екологію.

Дуже широким є спектр підрозділів екології, в котрий входять спеціалізовані екологічні науки в залежності від об’єкта та предмета дослідження. А також їх визначення:

- екологія – частина біології, що вивчає відносини організмів (особин, популяцій, біоценозів тощо) між собою та навколишнім середовищем, називається біоекологією. До складу біокології включається екологія особин (аутоекологія), популяцій (популяційна екологія, демекологія) та спільнот (синекологія).

Аутоекологія вивчає взаємозв’язки представників виду з оточуючим його середовищем. Вона, головним чином, вивчає межі стійкості виду і його ставлення до різних екологічних факторів: тепла, світла, вологи, родючості і т.п., а також досліджує дію середовища на морфологію, фізіологію і поведінку організму, розкриває загальні закономірності дії факторів середовища на живі організми.

Синекологія аналізую стосунки між особинами, що належать до різних видів даного угруповання організмів, а також між ними і довкіллям.

У тридцять роки сформувалася популяційна екологія – демонологія, яка вивчає структуру виду: біологічну, статеву, вікову, етіологічну. Опис коливання чисельності різних видів і встановлює їх причини:

- екологія – дисципліна, що вивчає загальні закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня;

- екологія – комплексна наука, що досліджує середовище існування живих істот (включаючи людину);

- екологія – область знань, що розглядає деяку сукупність предметів та явищ з точки зору суб’єкта або об’єкта (живого або за участю живого), котрий є центральний цій сукупності;

- екологія дослідження становища людини як виду та суспільства в екосфері планети, її зв’язків з екологічними системами та засобів впливу на них;

- екологія – наука про способи обмеження споживання ресурсів біосфери для задоволення потреб господарської діяльності людини.

Прикладна екологія як

Похожие работы