- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
крива "доход—споживання" для цієї групи товарів ма тиме вигляд вертикальної прямої лінії (Рис. 4).
Від кривої "доход-споживання" легко перейти до так званих кривих Енгеля. Ернст Енгель (1821— 1896) — англійський економіст, який вивчав, як у XIX ст. характер споживання товарів і послуг змінювався залежно від доходу сім'ї. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит. Рис. 4.Модель „доход – споживання” може бути використана для побудови кривих Енгеля. Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача. Рис. 5. Криві Енгеля На рис. 5 представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та нейтральних (в) благ. Криві Енгеля і криві „доход – споживання” мають однаковий характер залежності від доходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний нахил, для нижчих – відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу, а для нейтральних є вертикальними. Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною.
2. Оптимальний вибір і зміна ціни. Крива індивідуального попитуТепер проаналізуємо зміну оптимуму споживача під впливом зміни ціни одного з благ. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару поступово знижується від до (рис. 6). Бюджетна лінія обертається назовні праворуч вздовж абсциси, при цьому її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару, – він стає дешевшим порівняно з благом. Відрізки показують максимальні кількості товару, які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав весь свій доход лише на нього. Точки на рис. 6 визначають рівноважні комбінації товарів та за різних рівнів ціни блага. З’єднавши точки рівноваги плавною лінією, одержимо криву „ціна – споживання”. Рис. 6. Модель поведінки споживача за зміни ціни одного товару Крива „ціна – споживання” показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будується крива індивідуального попиту.
Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару у систему координат „ціна – кількість товару ” (рис. 6). Крива попиту показує обсяг споживання товару як функцію ціни.
Властивості кривої попиту:
- крива попиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;
- кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;
- в міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується, тобто справджується закон спадної граничної корисності.
3. Ефекти доходу та заміниЗміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це – ефект заміни. З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Оптимальний рівень інфляції |
Предмет/Тип: Авиация и космонавтика (Реферат) |
Тема: Оптимальний варіант сенсорної лабораторії |
Предмет/Тип: Маркетинг (Контрольная работа) |
Тема: Функція корисності. Оптимальний план споживання |
Предмет/Тип: Международное право (Контрольная работа) |
Тема: Сімейні доходи. Мінімальний і оптимальний споживчий бюджет |
Предмет/Тип: Эктеория (Реферат) |
Тема: Оптимальний метод обробки висотних кінематичних мереж |
Предмет/Тип: География, экономическая география (Реферат) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы