Читать реферат по лингвистике, филологии, языкознанию: "Ще раз про мову" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,

але ти, дитино,

покликана захищати своїми долоньками

крихітну свічечку букви «ї», а також,

витягнувшись на пальчиках,

оберігати місячний серпик

букви «є»,

що зрізаний з неба

разом із ниточкою. Бо, кажуть, дитино,

що мова наша — солов'їна.

Правильно кажуть. Але затям собі,

що колись

можуть настати і такі часи,

коли нашої мови

не буде пам'ятати

навіть найменший соловейко. Тому не можна покладатися

тільки на солов'їв,

дитино.

Ну що б здавалося слова

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється — ожива,

Як їх почує!Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!..

Т. Шевченко

Мова — це неоціненний божественний дар, який дано людині Вона супроводжує нас від самого народження й аж до смерті У щоденній практиці спілкування не обійтися без мови. І навіть коли ми думаємо, в пам'яті відтворюємо відомі нам слова і фрази Власні думки формулюємо і передаємо за допомогою мови Світ пізнаємо через мову, бо в ній нако­пичено життєвий досвід попередніх поколінь Через мову ми впливаємо на емоції та почуття людей, формуємо їхні естетичні смаки.

За милозвучністю наша мова визнана вченими другою (після італійської) серед європейських мов.

Вислови про мову

Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої кла­сики хай стануть для нас взірцем і мірилом.

Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.

Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова.

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів.

Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова.

Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків сво­го дитинства, не заслуговує на ім'я людини.

Й.-Г. Гердер

Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив.

Сократ

Хто ясно думає, той ясно і говорить.

Чудова думка втрачає своюцінність, коливона погано висловлена.

Похожие работы