до арбітражного суду має відповідати вимогам ст. 54 АПК України і відповідно містити:
— назву суду, до якого подається заява;
— назви сторін (позивача та відповідача) і їхні поштові реквізити;
— визначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (тобто ставиться питання про повернення списаної у безакцептному порядку суми);
— зміст позовних вимог;
— викладення обставин, на яких грунтуються позовні вимоги (визначення документів, які підтверджують позов;
обгрунтований розрахунок сум; законодавство, на основі якого подається позов);
— перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Відповідно до ст. 56 АПК України позивач при подачі позову повинен надіслати відповідачеві копію заяви і копії документів, які до нього додаються, за умови, якщо їх немає у відповідача. Мито сплачується в такому порядку: якщо позивач звертається до арбітражного суду з вимогою про визнання недійсним акта державної податкової адміністрації і не ставить при цьому питання про повернення із бюджету списаних у безакцептному порядку сум, то такий позов має не майновий характер і державне мито сплачується згідно з підпунктом б пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; якщо позивач ставить вимоги про визнання недійсним акта державної податкової адміністрації і одночасно ставить питання про повернення з бюджету стягнених у безспірному порядку сум, то такі позови водночас мають майновий і немай-новий характер і їх належить обкладати державним митом за ставкою, визначеною підпунктами а і б пункту 2 статті З названого Декрету, тобто в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян плюс 5% від ціни позову.
Як у скарзі до вищестоящої державної податкової адміністрації, так і в заяві до арбітражного суду платник податків (ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні») має право вимагати відшкодування збитків (включно з очікуваним та нестриманим доходом), заподіяних у результаті виконання вказівок, які містяться в рішенні державних податкових адміністрацій.
Поряд з державними податковими адміністраціями, платниками податків — суб'єктами податкових правовідносин є також податкові представники або податкові агенти (фізичні та юридичні особи, які згідно з податковим законодавством зобов'язані від імені платника податків розрахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб чи інші збори та платежі). Наприклад, згідно із ст. 9 «Порядок обчислення податку» Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» нарахування, утримання і перерахування податку здійснюються підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів.
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы