Читать реферат по налоговому праву: "Об'єкти і суб'єкти податкових правовідносин" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться держав­ними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених закона­ми, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписувати акт про проведення перевірки.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або після його ска­сування. У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків та зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України.

Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу) або після його скасування, а також у разі смерті платника.

Права платників податків і зборів (обов'язкових платежів)

Платники податків та зборів (обов'язкових платежів) мають право:

1) подавати державним податковим органам докумен­ти, що підтверджують право на пільги з оподаткування в порядку, встановленому законами України;

2) одержувати і ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;

3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішен­ня державних податкових органів та дії їхніх посадових осіб.

Оскарження рішень податкових органів можуть здій­снюватись шляхом:

— звернення зі скаргою до вищестоящої державної по­даткової адміністрації;

— звернення із заявою до арбітражного суду.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», скарги на дії посадових осіб державних податкових адміністрацій подаються в ті дер­жавні податкові адміністрації, яким вони безпосередньо підпорядковані.

Скарга подається в письмовій формі на ім'я керівника вищестоящої державної податкової адміністрації до дер­жавної податкової адміністрації, яка прийняла оскаржува­не рішення. Протягом трьох днів скарга має бути зареєст­рована і надіслана адресатові разом із документами, необ­хідними для розгляду.

Звертатися із скаргою можна також безпосередньо у вищестоящу державну податкову адміністрацію, при цьо­му до неї потрібно додавати рішення та документи, необхідні для розгляду.

Рішення, прийняте за результатами розгляду поданої скарги, може бути оскаржене у вищестоящій державній податковій адміністрації протягом місяця з моменту оз­найомлення з ним керівника.

Склалась така думка, що скарги до арбітражних судів можуть подаватися тільки після оскарження у вищесто­ящій інстанції, тобто має бути доарбітражне урегулювання спору. Насправді ж із чинного законодавства не випливає обов'язковість підприємств і організацій оскаржувати його у вищестоящій державній податковій адміністрації перед тим, як звертатись до арбітражного суду із заявою про виз­нання недійсним рішення податкової інспекції.

Чинне законодавство не передбачає винятків щодо по­ширення позовної давності на вимоги про визнання недій­сними актів державних органів. Тому до подібних позовів застосовується загальний строк позовної давності — три роки.

Позовна заява

Похожие работы