Читать реферат по информационной безопасности: "Кіберзлочинність як чинник державної інформаційної політики України" Страница 4
(Назад)
(Cкачать работу)Аналіз емпіричного матеріалу дозволяє зробити прогноз, що у разі невирішення проблем щодо боротьби з організованою кіберзлочинністю, особливо у сфері міжнародних економічних відносин, до України з боку міжнародного співтовариства буде посилений інформаційний, політичний та економічний тиск.
2. Відповідно до Указу Президента України від 6 грудня 2001 р. № 1193 Уряду доручено ініціювати ряд нормативно-правових актів: подати проект Концепції національної інформаційної політики та інформаційної безпеки України; а також проект Стратегії впровадження національної інформаційної політики на розгляд Верховної Ради України.
Правові засади щодо протидії комп’ютерній злочинності на національному рівні вже визначено у прийнятому новому Кримінальному кодексі України (КК). У Кримінальному кодексі окремі види комп’ютерних злочинів (кіберзлочинів) виділено в окремий розділ VI Особливої частини – Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж (ст. 361, 361, 363). Окремі види злочинів, у яких комп’ютерні продукти визначено як засіб злочину, розміщені в інших розділах Особливої частини: Розділ V – Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина (ст. 163, 176, 177); Розділ VII – Злочини у сфері господарської діяльності (ст. 200). Комп’ютерні засоби можуть виступати предметом злочинного посягання і предметом вчинення злочинів і в інших окремих видах злочинів, об’єктом (предметом) суспільних відносин яких є інформація, наприклад ст. 109–111, 113–114, 120, 129, 132, 138, 142, 145, 156–162, 168, 170–172, 172, 182, 183, 185–199, 201–212, 215–236, 238, 255, 256, 258, 259, 266, 276, 277, 279–285, 290, 292–296, 300, 301, 304, 306, 312, 313, 318,319, 328–330, 338, 340, 343–347, 349–360, 364–370, 373, 374, 376–378, 380, 381, 383–387, 396–399, 401, 405, 409–413, 422–424, 426, 427, 435, 435–437, 439, 440, 445.
Підставою для такого підходу є застосування законодавцем у КК таких категорій, як “майно”, “власність”, “інформаційна безпека”, “таємниця”, “конфіденційна інформація”, “відомості”, “дані”, “знання”, “документи”, “гроші”, “приватизаційні папери”, “засоби зв’язку”, “незаконні дії”, “інші дії”, а також – положень теорії кримінального права щодо застосування бланкетності у нормах кримінального законодавства та посилань на кримінальну відповідальність в іншому галузевому законодавстві України.
В Указі Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 р. “Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України”» № 1193/2001 від 6 грудня 2001 р. ініційоване встановлення кримінальної відповідальності за незаконне втручання до роботи телекомунікаційного обладнання, що потребує додаткового переосмислення вітчизняної практики і теорії, кримінально-правових уявлень щодо інформаційних (комп’ютерних) злочинів. У свою чергу, це стало підставою легального формування кримінально-правових, кримінологічних та криміналістичних досліджень, пов’язаних із протиправним посяганням на суспільні відносини щодо комп’ютеризованих інформаційних систем та на інформацію (комп’ютерну інформацію) як на предмети делікту (правопорушення).
Звичайно, можна збільшувати кількість статей Особливої частини КК відносно тих, що вже існують, і таким чином створити ентропію (невизначеність) у
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы