Читать реферат по литературе: "Тарас Мельничук – поет Прикарпаття" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Верховини, Івано-Франківській обласній молодіжній газеті. 1976 року в видавництві “Карпати” виходить перша збірка віршів “Нексімо любов планеті”. А в 1968 році Тарас вступає на заочне відділення Московського літературного інституту. Але й тут не пощастило закінчити навчання – недремне око КДБ, давно “засікло” стихійного бунтаря. Рукопис збірки віршів “Чага” поданий у ужгородське видавництво “Карпати” і київське – “Радянський письменник”, книга з прозорою символікою й образністю, прсякнута ідеєю національної окремішності українців, стала останньою краплею, що переповнила чашу терпіння тодішнього політичного режиму. 24 січня 1957 року, під час хвилі ркпресій проти української інтелігенції, заарештували й Т.Мнльничука. за “Чагу” Тарас віл дзвінка до дзвінка відсидів три роки в колонії суворого режиму, звідки вийшов на волю в березні 1975 року. Знаходився під наглядом органів безпеки. І квітні 1979 року за вчиненя опору працівникові міліції, а насправді за антирадянську діяльність арештований на 4 роки. Далі – кілька років адміністративного нагляду, поневіряння в пошуках роботи.

Цькованого в Україні поета – інакодумця знали і видавали за рубежем. 1982 в Торонто, видавництво “Смолоскип” видало збірку віршів “Із-за грат”. Уже в час так званої перебудови у Велекобританії видано книгу Т.Мельничука “Строфи із Голгофи” (1990). Та і в Україні – Київське видваництво “Молодь” видало збірку поезії “Князь роси” (1990). Саме за енї Т.Мельничукові й присудили 1992 року Державну премію України імені Тараса Шевченка. Та поет вважав, що краща поезія згоріла в батьківськії хаті, коли вдруге повернувся з в’язниці. Висока відзнака, присуджена нашому краянинові, правдиво підтвердила, що Тарас Мельничук – один із найталановитіших українських поетів нашого часу, який плідно розвивав свій власний творчий стль.

Останньою з прижиттєвих кних Т.Мельничука була збірка “Чага”. І коли чеємо, що книга як і люди, мають свою долю, та Мельничукова “Чага” – цьому ще одне, хоч і трагічне підтвердження : впорядкований під цією назвою рукопис книжки був ув’язнений і перебув під недоступним спецзамком понад двадцять років. Визволення його з неволі – це немов дивовижне повернення з небуття. Його поетичне слово немов наново народилася на світ, стало вільним і життєдайним. 20 серпня 1993 року в Коломиї офіційно повернули рукопис “Чаги” Т.Мельничукові. за кілька днів до смерті друзі принесли Тарасові в лікарню сигнальний примірник виданої коломиїсьим видавництвом “Вік” вистражданої “Чаги”. Поет глянув на книжку, заплакав і сказав : “Тепер я можу померати”.

А невдовзі Коломия й Україна назавжди прощалася з Князем Роси. 29 березня 1995 року його не стало. Похований у с. Уторопи Косівського р-н Івано-Франківської області, за своїм заповітом біля згарища рідної хати на горі Комісівка. Це був поет, який обрав дорогу терну, а вона його.

Пезія Мельничука гостро виражає, захоплює своїморигінальним образним колоритом та сміливими узагальненями, розмаїтним інколи дивовижним метафоричним розгалуженням, щедрістю почуттів і буйною стихією емоцій.

Вірші поета пронизливі щирим болем за Україну, тривогою за долю свого народу, тому вони так природно зріднилися з бурхливими прцесами відродженя національної духовності, розвитку сувернітету й



Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы