Читать реферат по музыке: "Австрійська музична культура ХІХ століття" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

У віденській опереті Штрауса велику роль відводиться музиці. В ній присутня стихія танцю (тому її можна назвати танцювальною оперетою) – польки, мазурки, галопу, чардашу і особливо вальсу, що насичує дійство стрімким рухом, дає відчуття святковості, романтичного підйому почуттів.

Драматургічно оперети Штрауса поступаються оперетам Оффенбаха. По змісту вони менше злободенні, в них відсутні сатиричний елемент, на перший план виступають ліричні мотиви. Традиції Штрауса продовжили в своїх оперетах О.Штраус, Ф.Легар, І.Кальман.

Штраус зробив великий вплив на композиторів, які зверталися услід за ним до стихії віденської пісенно-танцювальної музики, - Г.Малера, Р.Штрауса (опера “Кавалер троянди”), М.Равеля.

Найвидатніші музиканти-сучасники цінували його талант композитора і диригента.

Його твори:

комічна опера “Лицар Пасман”,

балет “Золушка”;

оперети – “Веселі віденські жінки”;

“Індиго і 40 розбійників”;

“Літаюча миша”;

“Каліостро у Відні”;

“Принц Мафусаїл”;

“Сліпа Корова”;

“Мереживна хустинка королеви”;

“Весела війна”;

“Ніч у Венеції”;

“Циганський барон”;

“Сімпліціус”;

“Княгиня Нінетта”;

“Лісовий сторож”;

“Богиня благо розуму”;

“Віденська кров”;

для оркестру – 168 вальсів,

в т.ч. “Прощання з Петербургом”;

“Ранкові листки”;

“На чудовому блакитному Дунаї”;

“Життя артиста”;

“Казки Віденського лісу”;

“Радійте життю”;

“Новий Відень”;

“Тисяча і одна ніч”;

“Віденська кров”;

“Осінні голоси”;

“Улюблений вальс”;

“Імператорський вальс”;

177 польок, в т.ч. “Бал юристів”;

73 кадрилі;

43 марші: “Персидський марш”;

31 мазурка і галоп: “Легка кров”.

Брукнер (Bruckner) Антон (4.ІХ.1824, Ансфельден. поблизу Лінца – 11.Х.1896, Відень) – австрійський композитор. В ранньому віці працював органістом. потім учителем. Музичну освіту отримав самоучкою. Професійним музикантом став після перемоги на конкурсі органістів в Лінці в 1853 р. Працюючи органістом в Лінцськім соборі, Брукнер писав духовну, хорову та органну музику. В 1866 переїхав до Відня. З цього ж року викладав у Віденській консерваторії. Серед його учнів – Г.Малер, А.Нікіш, Ф.Клозе. В 60-80-ті роки Брукнер створив свої симфонії, тільки вони виконувалися рідко. Після смерті Брукнера творчість композитора пропагували диригенти Ф.Мотль, Ф.Вейнгартнер, Г.Леві, Ф.Льове, Й.Шальк, З.Окс.

В 1912 А.Тьоллеріх поклав початок руху за пропаганду творчості Брукнера, завданням якого стали організація фестивалів. До 1936 виявлено підроблений текст симфонії Брукнера.

Брукнер – один із великих симфоністів другої половини 19 століття. Тісно зв’язаний з

Похожие работы