- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
успішною без чіткого погодження і тісної взаємодії її основних елементів: грошово-кредитної і фінансової політики.
В економічній літературі на протязі багатьох років, функції центрального банку формулюються майже незмінно:
монополія грошової емісії;
функції банка-уряду (зокрема, виконання бюджету і управління державним боргом);
банка-банків (розрахунковий центр, кредитор останьої надії);
провідник офіційної грошово-кредитної і валютної політики;
орган нагляду за банками і фінансовими ринками.
Однак, відмічається зниження значення функцій емісійної монополії і розрахункового центру в зв’язку з модифікацією грошового обігу і застосуванням електронних розрахункових систем.
Монополія емісії грошових знаків належить центральним банкам часто тільки у відношенні банкнот. Чеканка монет і емісія казначейских білетів здійснюється скарбницею. Якогось суворого планування емісії банкнот в країнах Заходу не існує. Банк Англії, наприклад, при емісії переслідує ціль зменшення витрат на виготовлення банкнот шляхом випуску в обіг грошей, шо були у користуванні.
Як особливість, можемо відзначити функцію нагляду ЦБ:
захист мілких вкладників від поганого управління і шахрайства;
захист клієнтів банку від «системного ризику», захист страховим фондом або власним фондом уряду від втрат в тих країнах, які мають національні системи страхування депозитів чи здійснюють інші міри по захисту банківських вкладників;
забезпечення довіри вкладників і населення до фінансово-кредитної системи в цілому і до кредитних інститутів зокрема.
Так в деяких країнах, функція здійснення банківського нагляду покладена на центральні банки (наприклад, Великобританія, Італія, Росія, Україна); в інших прийнята змішана система, при якій центральный банк виконує обов’язки за наглядом спільно з іншими державними органами (наприклад, США, Німеччина). Організація банківського нагляду закріплена відповідними законами, і нагляд має статус публічно-правової діяльності. Ряд аналітиків вважає, що останнє переважніше ніж закріплення функцій нагляду за центральним банком, вважаючи, шо тим самим забезпечується більш високий рівень незалежності наглядаючого органу. В цьому випадку об’єднання зусиль центрального банку та іншого державного органу робить можливим, з одного боку, використання в контролюючій діяльності високої кваліфікації банківських рабітників і, з іншої, придає діяльності за наглядом державно-силовий характер. Контрольна діяльність центрального банку потребує развинутої системи статистики, яка б забезпечувала потрібний облік і аналітичну оцінку роботи самого банку і інших банківських закладів, що ним контролюються.
Прикладом суспільного захисту клієнтів банків - є функція кредитора останьої надії. Відповідно до цієї функції центральний банк забезпечує банки, що банкрутують достатньою грошовою масою, щоб уникнути негайного банкрутства.
Значне місце в державному регулюванні грошового обігу належить центральному банку в силу його ключового положення в національній сиситемі кредитно-грошових відносин. Його можливості контролю за приростом грошової маси дуже великі: непрямий вплив на грошову базу (суму готових грошей, залишки на резервних рахунках комерційних банків в
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Національний банк України - центральний банк держави. Його роль у системі органів державної влади |
Предмет/Тип: Банковское дело (Реферат) |
Тема: Центральний банк і монетарна політика |
Предмет/Тип: Банковское дело (Реферат) |
Тема: Центральний банк і монетарна політика |
Предмет/Тип: Эктеория (Реферат) |
Тема: Центральний банк і монетарна політика |
Предмет/Тип: Банковское дело (Реферат) |
Тема: Центральний банк Російської Федерації |
Предмет/Тип: Банковское дело (Курсовая работа (т)) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы