Читать реферат по теории государства и права: "Цивільне і шлюбно-сімейне право за “Руською Правдою”" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Міністерство Освіти і Науки України Київський Університет ПраваРівненська філіяКафедра загально-правових та галузевих дисциплінShura19@yandex.ru Контрольна робота

з “Історії держава та права України”

на тему:

Цивільне і шлюбно-сімейне право за “Руською Правдою”Виконала: студентка

курсу, групи ,

заочної форми навчання Перевірив: РІВНЕ - 2004

Цивільне і шлюбно-сімейне право за

“Руською правдою” Найбільшим пам'ятником давньоруського права й основним правовим документом Давньоруської держави був збірник правових норм, що дістав назву Руської Правди, що зберіг своє значення й у більш пізні періоди історії. Її норми лежать в основі Псковської і Новгородський судних грамот і наступних законодавчих актів не тільки руського, але і литовського права. До наших днів дійшло більш ста списків Руської Правди. Первісний текст Руської Правди на жаль до нас не дійшов. Перший текст був виявлений і підготовлений до друку відомим російським істориком В.Н. Татищевим у 1738 р. Назва пам'ятника відмінно від європейських традицій, де аналогічні збірники права одержували чисто юридичні заголовки - закон, законник. На Русі в цей час були відомі поняття «статут», «закон», «звичай», але документ позначений легально-моральним терміном «Правда».

Він являє собою цілий комплекс юридичних документів XI - XII ст., складовими частинами якого були Найдавніша Правда (близько 1015 р.), Правда Ярославичей (близько 1072 р.), Устав Мономаха (близько 1120-1130 р.). Руська Правда в залежності від редакції підрозділяється на Коротку, Велику і Скорочену.

Коротка Правда - найдавніша редакція Руської Правди, що складалася з двох частин. Її перша частина була прийнята в 30-і рр. XI ст. Місце видання цієї частини Руської Правди спірно, літопис указує на Новгород, але багато авторів допускають, що вона була створена в центрі землі Російської - Києві і зв'язують її з ім'ям князя Ярослава Мудрого (Правда Ярослава). Вона містила в собі 18 статей (1-18) і цілком присвячена карному праву. Швидше за все, вона виникла під час боротьби за престол між Ярославом і його братом Святополком (1015 – 1019 р.). Наймана варязька дружина Ярослава вступила в конфлікт із новгородцями, що супроводжувався убивствами і побоями. Прагнучи врегулювати ситуацію, Ярослав піддобрив новгородців «давши їм Правду й устав списавши, тако рекши їм: по її грамоті ходите». За цими словами в Новгородському першому літописі поміщений текст Найдавнішої Правди. Характерними рисами першої частини Руської Правди є наступні: дія звичаю кровної помсти, відсутність чіткої диференціації розмірів штрафів у залежності від соціальної приналежності потерпілого. Друга частина була прийнята в Києві на з'їзді князів і найбільших феодалів після придушення повстання низів 1086 р. і дістала назву Правди Ярославичей. Вона складалася з 25 статей (19- 43), але в деяких джерелах статті 42-43 є окремими частинами й іменуються відповідно: Покон вірний і Урок мостників. У її заголовку зазначено, що збірник розроблявся трьома синами Ярослава Мудрого при участі найкрупніших осіб з феодального оточення. У текстах є уточнення, з яких можна зробити висновок, що збірник затверджений не раніше року смерті Ярослава (1054 р.) і не пізніше 1077 р. (рік смерті одного з його

Похожие работы