(Назад)
(Cкачать работу)підприємницької діяльності. За допомогою цього податку держава може здійснювати стимулюючий вплив на розвиток окремих галузей або регіонів, на виробництво пріоритетних товарів, робіт, послуг, на пожвавлення інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток конкурентних відносин тощо. Цей вплив може здійснюватись за рахунок диференціації ставок оподаткування і надання пільг, амортизаційної політики, податкового кредиту та податкових знижок.
Сума податку на прибуток залежить від отриманого прибутку.
Проте, недоліком цього податку є досить складний порядок його визначення, що створює проблеми як для платників, так і для контролюючих органів, значні можливості щодо ухилення від сплати. Крім того, прибуток у ринковій економіці – це величина нестабільна, його розмір постійно коливається на різних фазах економічного циклу, а тому, оподаткування прибутку, з однієї сторони, є “вбудованим стабілізатором” економічного розвитку, тобто автоматично пом’якшує циклічні коливання економіки, а з іншої – створює проблеми для формування бюджетних надходжень у періоди економічного спаду.
Платниками податку на прибуток є:
з числа резидентів – суб’єкти господарської діяльності, бюджетні та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність спрямовану на отримання прибутку як на території України так і за її межами; з числа нерезидентів – фізичні та юридичні особи, які отримують доходи із джерелом їх походження з України за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України; Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України.
Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань.
Ставка податку на прибуток становить 25% до об’єкта оподаткування.
Список використаної літератури
Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94 – ВР (в редакції Закону № 283/97 – ВР від 22 травня 1997 року) // Відомість ВРУ. – 1997. - № 27. Бех Г.В., Дмитрик О.О., Криницький І.Є. / За ред. Кучерявенка М.П. Фінансове право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 320 с. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Особлива частина: Навчальний посібник. – К.: Алеута; КНТ, 2007. – 613 с. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с. ua.textreferat.com
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы