Читать реферат по финансовому менеджменту, финансовой математике: "Економічний зміст податків і платежів" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ПОДАТКІВ ТА ПЛАТЕЖІВ 1 Податки та історія їх встановлення Початковим етапом виникнення податків як економічної категорії постало формування держави й перехід від натурального господарювання до грошового вираження. На ранніх етапах розвитку економічної думки під податком розуміли без еквівалентний платіж, тобто громадяни, які сплатили його, не отримували натомість від держави ні благ, ні особливих прав.

На певному етапі історичного розвитку людства податки взагалі не були основними доходами держави. До XVII ст. податки мали тимчасовий характер, вводились час від часу на визначені цілі. Така ситуація зберігалась у більшості країн до останньої третини ХІХ ст. Оскільки першою функцією держави був захист від зовнішнього ворога, то причиною перших постійних податків було розширення масштабів воєнних дій, утримання регулярної армії. Ранні теоретики називали податок викупом, який феодали сплачували за звільнення від обов’язку захисту країни. Тому вважається, що податки породжені війною.

Історія цивілізації свідчить про те, що в різні періоди розвитку суспільства вводились різноманітні податки - на землю, майно, прибуток, цінні папери, спадщину та дарування, додану вартість, заробітну плату, акцизи, подушні податки тощо. Найбільшого розвитку податки сягають при умові розвинутої ринкової економіки. Вони стають об`єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами. Формується завершена модель податкової системи кожної держави (визначаються методи й об'єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль за витрачанням).

З розвитком науки про державу виникла потреба у глибшому визначенні щодо податків. Призначення постійного джерела доходів держави податки набули в середині XVII ст., в цей період їх сплата була регулярною.

Сплата податків завжди призводила до зменшення доходів платника, тому необхідно було теоретично обґрунтувати їх необхідність та визначити основні принципи оподаткування. Французький вчений Монтеск’є визначив податки як «частину, яку кожен громадянин віддає зі свого майна для того, щоб забезпечити охорону тієї частини, що залишається в нього аби використати її з більшим задоволенням». Проте найвидатніші представники класичної школи в особі А. Сміта і Д. Рікардо глибше обґрунтували питання економічної природи податків, їх зв`язку з послугами, яку надає держава. А. Сміт, зокрема, стверджує, що податок - це сплата за послуги держави. Він був переконаний, що продуктивною є праця лише в сфері матеріального виробництва, тому об`єктом оподаткування повинні бути земельна рента, прибуток і заробітна плата. Такої точки зору дотримувався і російський економіст М.І. Тургенєв.

Значний вклад у теорію податків, особливо в обґрунтування принципів оподаткування, вніс німецький вчений А. Вагнер. Він першим визнав необхідність оподаткування капіталу. На початку 30-х років XX століття податки на власність, тобто на капітал, посіли провідне місце в доходах бюджетів багатьох економічно розвинутих країн Європи.

Італійський економіст Ф. Нітті звернув увагу на рівень оподаткування. Він доводить необхідність скасування непрямих податків, тому що вони скорочують споживання, а відповідно скорочується і виробництво. З огляду на це