Читать реферат по гражданскому праву: "Основні школи кримінального права" Страница 5

(Назад) (Cкачать работу)

Ліберальних поглядів дотримувався й О.Ф. Кистяківський, підручник якого з Загальної частини кримінального права витримав декілька видань. Особливо різко Кистяківський виступав проти смертної кари, видав з цього питання окрему книгу. У своїх роботах Кистяківський дав переконливу критику антропологічного напрямку і у той же час використовував при дослідженні інститутів кримінального права не тільки юридичний метод, але і соціологічні характеристики.

Класична школа зробила вирішальний вплив на зміст як ранніх кодексів (КК Франції 1791 і 1810 р., Баварське Укладення 1913 р.), так і на більш пізні кодифікації (Німецьке кримінальне уложення 1871 р., Голландське Кримінальне Уложення 1881 р., Італійський КК 1889 р., Російське кримінальне уложення 1903 р., головним упорядником якого був М.С. Таганцев). Та й у ХХ ст. кодекси, що приймалися в різних країнах, хоча і відчули на собі вплив соціологічної школи, але зберегли всі основні положення, розвинуті класичною школою, і властиві кримінальному праву будь-якої цивілізованої держави (наприклад, КК Бельгії 1930, Швейцарії 1950, Швеції 1965, Австрії 1975, Франції 1992, Іспанії 1995 р.).

Антропологічна школа виникла на початку 70-х років ХІХ століття. До цього часу розвиток промисловості, зростання міст, люмпенізація населення і ряд інших факторів призвели до значного зростання злочинності (особливо професійної) у багатьох країнах. Суспільство шукало пояснення цьому феномену, відшукувало причини злочинності, вимагало розробки відповідних заходів, які б могли хоча б стримати зростання злочинності. Саме тоді і з'явилася антропологічна школа, яку часто називають ломброзіанством за іменем її зачинателя - італійського тюремного лікаря Чезаре Ломброзо (1836-1909). Ідеї Ломброзо отримали свій розвиток у роботах його учня Феррі (1856-1929) та іншого італійського юриста Гарофало (1851-1934). Філософською основою антропологічної школи була ідея біологізації суспільних явищ, в тому числі злочинності. Виходячи з цього основне завдання кримінального права антропологи бачили в вивченні не злочину, а особи злочинця. На підставі цього було створене вчення про природженого злочинця та його типи. Злочинність визнавалась біологічним явищем, тому з нею слід боротися не шляхом покарання, а шляхом застосування жорстоких заходів репресії, превентивних заходів безпеки. Звідси відмова від демократичних інститутів цивілізованого кримінального права, відстоювання реакційних заходів боротьби зі злочинністю.

Свої погляди Ломброзо сформулював у роботі “Злочинна людина” (1872-1876 р.): а) злочин таке ж явище “як зачаття, народження, смерть, психічні хвороби”; б) причини злочинів закладені в самій біологічній природі людини; в) головне місце повинно займати не діяння, а діяч - злочинець - його потрібно вивчати, застосовуючи відповідні методи виміру.

Ломброзо розвив своє вчення про природженого злочинця, якому від народження властиві певні клейма - стигмати.

Зовнішні стигмати - це, наприклад, відхилення розміру голови від типу властивого расі, надмірні розміри щелеп, асиметрія обличчя, надмірно малий або великий розмір вух, ніс плоский - у злодіїв, або гострий - у вбивць, велика кількість різних, передчасних зморшок, дефекти грудної клітини, надмірна

Похожие работы