Читать реферат по всему другому: "Культура мови" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

www.ukrreferat.com – лідер серед рефератних сайтів України!

ТЕМА 7. КУЛЬТУРА МОВИ 7.1. Поняття культури мови.

7.2. Особливості ділового спілкування.

7.3. Етикет ділового спілкування.

7.4. Правила та закони ділового спілкування.7.1. Поняття культури мови Культура мови – дотримання усталених мовних норм усної та писемної літературної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування. Наука про культуру мови – окрема галузь мовознавства, яка, використовуючи дані історії української літературної мови, граматики, лексикології, стилістики, словотвору, виробляє наук, критерії в оцінці мовних явищ. Важливими складовими частинами культури мови є стилістика мови (функціональна й експресивна оцінка мовних засобів) та стилістика мовлення (ступінь доцільності використання мовних засобів у тексті). Головним завдання культури мови виступає виховання навичок літературного спілкування, пропаганда та засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичного оформленні мови, у вимові та наголошуванні, неприйняття спотвореної мови або суржику. Низька культура мови характеризується порушенням правил слововживання, граматики, вимови та наголошення, написання. Наприклад, помилково вживають вислови добро пожалувати замість ласкаво просимо, підписка газет замість передплата газет, дякувати його замість дякувати йому; неправильно наголошують слова: рóблю, пи'шу, підéмо зам. роблю', пишý, пíдемо. Ознакою низької культури мови є оглушення дзвінких приголосних у кінці слів і складів, м’яка вимова шиплячих, коли вимовляють «дуп» замість «дуб» або «чьому», «шчьо» замість «чому», «що».

Культур мови оцінюється щодо точності, ясності, виразності, стилістичної вправності, майстерності мовця у використанні лексичних, граматичних синонімів, у доборі варіантів висловлювання тощо. Існують, окрема, синтаксичні засоби увиразнення ораторської мови – риторичні питання, звертання до слухачів, різноманітні форми діалогізації мови, які надають оратор. стилеві емоційності, невимушеності, жвавості. Висока культура мови означає володіння стилістичним багатством мови, уникнення у мовній практиці газетних штампів, канцеляризмів, діалектизмів, досягнення такої усної та писемної форми спілкування, яка б найповніше, найточніше передавала зміст думки. Мовні стереотипи, недбалість у висловленні – це бідність думки. Культура мови безпосередньо пов’язана зі станом нормування, кодифікації літературної мови, відбитим у словниках, граматиках, практичних курсах мови. Регулювальна функція культура мови полягає, зокрема, у досягненні діалектної рівноваги між нормативною та історичною граматикою, між практичними та теоретичними курсами мови. Вона по-різному реагує на закономірності усної й писемної мови.

Культура усної мови – це традиції усного спілкування освічених кіл суспільства, багатого на варіанти порівняно з культурою писемної мови.

Культура мови – категорія оцінна, але індивідуальні смаки та уподобання мають ґрунтуватися на суспільній мовній практиці. Основи культури мови закладаються у дошкільному та шкільному вихованні. Тут формується мовний етикет, засвоюються зразки мовної поведінки, відшліфовані в процесі культурного

Похожие работы