Читать реферат по педагогике: "Прощавай, Букварику! (захід)" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Як срібляста стрічечка.

Через річку радісно

Кольорова райдуга

Перекинула місток

На барвистий моріжок.

С

Сичить сичик солов’ю :

« Славний спів я твій люблю!

Співаком я також стану,

Ось куплю лиш форте`яно

На сосні сидить сорока,

Сіроока, сіроока,

І сміється, і скрекоче:

«Сич солістом стати хоче!»

Т

Тихо ткала нічка темна

Травам, квітам сни приємні.

Таємнича, темнокрила,

Хусткою пташат покрила.

Ф

Фіфі звірят фотографує

Фламінго фарбою малює.

Вже фіолетовий жирафа,

Фургон, флакон, фанера, шафа

Ось фіолетовий фазан

Ллє фіолетовим фонтан.

На фотографії усі у фіолетовій красі.

Х

Ходить хуга завірюха

Холодом хапа за вуха.

Хизувалась хуртовина:

« Пухова моя перина.»

А хурделиця хатину

Загорнула у хустину.

Ц

Цвіркотів малий цвіркун –

Працьовитий цокотун

Про такий чарівний світ:

Про цілющий липи цвіт,

Про цитрини та цукерки,

І водицю у цеберку!

Ч

Чванькувато тітка-чапля

Через річку чап-чалапа.

- Куди, чапле, чепурненька

Чимчикуєш так швиденько?

- Кличе чайка гостювати –

Буде чаєм частувати.

Ш

Шпак шляхетний мандрував,

До ялинки шлях шукав вгорі

Шанобливі шишкарі.

Покуштує шпак-пташина

Смачні з шишок насінини.

Щ

Щиро щиглик у ліщині

Щебетав собі щоднини.

Щоб нам щедре літечко

Виростило житечко.

Щоб щасливий равлик

Міг щипати щавлик.

Ь

День-дзелень, цінь-цвірінь,

День-деньок, тінь – плетінь.

Це знак м’якшення маленький

Робить все таким м’якеньким

Він до «ер» подібний трішки,

Що дріма задерши ніжку.

Ю

Юрба веселих юнаків,

Піймала вудкою в’юнів

Взяли петрушку з рюкзаків –

Зварили юшку із в’юнів.

Скрекоче коник: - Юнаки,

І я скуштую юшки залюбки.

Я

Ясен місяць місяченько

Йде із ярмарку хутенько.

Якнайшвидше шлях долає,

На п’ятак покупок має.

Купив яблук, ягід тато

Яснозорим всім малятам.

Ч.Ш. Дякую, вам, за те, що ви прийшли на допомогу. То ж скільки букв

ми знаємо?

(Всі виконують пісеньку « Тридцять три подружки…»)

Буквар. Незнайку, запам’ятай цю пісеньку. Запам’ятавши її ти ніколи не забудеш скільки букв є в українському алфавіті.

(Сорока стоїть біля дверей, тримаючи їх, не пускає до класу Читанку. Наспівує пісеньку, ніби вона тут ні причім)

Ч.Ш. Сороко! Чого це ти вчепилася за двері і щось там бурмочеш?

С. Та це я так собі. Стережу, щоб ніхто не завадив цьому чудовому

Святу.

(Стукіт в двері)

Всі. Хто там?

(Сорока співає гучніше, а Читанка з-за дверей говорить: « Це я – Читанка!)

Ч. Ш. Сороко, ану цить! Хто там?

Ч. Це я – читанка! Пустіть мене!

Ч.Ш. Негайно впусти!

С. Ну добре. Впущу, але коли прийде Читанка, всім нам потрібно буде попрощатися із буквариком.

Б. А й справді. Щось я затримався у вас. Бачу нічого мені тут більше робити, адже ви такі молодці, так добре вивчили букви. Ну що ж:

Читанко добра, приймай естафету,

Веди школярів по дорогах планети.

Хай

Похожие работы