Читать реферат по педагогике: "Козацькому роду нема переводу (урок)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Козацькому роду нема переводу (Беруть участь учні класу, їхні батьки, вчителі. На сцені два курені, між ними макет дуба, розставлені невеличкі ослони, лави).

Вчитель. З давніх-давен людям відомо: "дерево життя" - це гілочка, на якій ростуть три листочки:

1-й - символ минулого часу,

2-й - сучасного,

3-й - майбутнього часу.

Зображення "дерева життя" зустрічається на давніх каменях і свідчить, що люди в сиву давнину знали про нерозривний зв'язок минулого, теперішнього і майбутнього. Все навколишнє - це наслідок минулих дій, а в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.

         Отже, щоб краще орієнтуватись у житті, бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію. В минулому України відоме таке неповторне і легендарне явище як Запорізька Січ.

(До залу заходить Тарас Бульба із синами).

Тарас Бульба. Ось, сини мої, ми на славній Запорозькій Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала. Бо такий уже звичай у козаків: приходити до цього велетня-дуба і приносити йому жертву.

(Заходить військовий писар, побачив Бульбу).

Писар. Ого-го! Хотів дуже вас видіти, Тарасе. Ось ми зустрілись. Проходьте, проходьте!

(Тарас обнімається з писарем).

Тарас. Здоров був, Печерице! Ось привів тобі синів своїх. Ану глянь, які славні козаки.

Андрій і Остап. Здорові були. (Вклоняються).

Писар. Здорові, здорові! Ну що, в Христа віруєте?

Остап. Віруємо.

Писар. І в Трійцю святу віруєте?

Андрій. Віруємо.

Писар. А в церкву ходите?

Остап. Ходимо.

Писар. Ану перехрестіться. (Хлопці хрестяться). Ну, добре. Хороші козаки з вас вийдуть.

Тарас Бульба. Дорогі мої сини, підійдіть до мене, благословляю вас.

(Підходять до батька, стають на коліна, схиляють голови).

         Благословляю вас, дорогі мої діти. Свято бережіть козацьку честь. І Боже вас збав зрадити своїй землі, своєму народу. Хай береже вас Господь.

(Тарас Бульба цілує своїх синів).

Писар. Вибирайте собі куреня. Зараз і козаки підійдуть.

(Заходять козаки, співаючи "Ой на горі та женці жнуть").

1-й козак. Та в нас поповнення. Чиї ж  ви будете?

Остап. Ми сини славного козака Тараса Бульби.

1-й козак. Ну що ж, будьмо знайомі.

(Кожен козак називає своє прізвисько).

         В гарний час приїхали, кошового отамана вибирати будемо.

2-й козак. Кукубенка вибирать.

3-й козак. Не хочемо Кукубенка.

1-й козак. Бородавка нехай буде.

Тарас Бульба. Сагайдачного вибирайте.

2-й козак. Нехай буде Сагайдачний.

Тарас Бульба. Чи хочете ви, козаки, своїм отаманом мати Сагайдачного?

Всі. Хочемо, хочемо.

Сагайдачний. Дякую вам, дорогі козаки.

(Вклоняєтья. Кожен козак бере в руки землі і сипле її на голову отамана).

Тарас Бульба. Тримай цю булаву. Керуй з розумом та душею. Господа поради питай.

(Сагайдачний бере булаву, вклоняється. Звучить пісня "Гей, там на горі Січ іде").

Козак. Ось вона, наша Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді і дужі, як орли. Ось звідки розливаються воля і козацтво на всю Україну.

(Козаки сідають на ослонах біля своїх куренів).

Вчитель.. Спробуйте, дорогі діти, замислитись над словом "козак". Що

Похожие работы