Читать реферат по педагогике: "Корабель дитинства мого відпливає (сценарій)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

«Корабель дитинства мого відпливає»

Учениця: Ура!!! Уроки скінчилися. Дівчата, нумо веселитися! 

Директор: Чого це ви тут дурієте?! А ну, марш додому. Мені працювати треба...

Сценка « У кабінеті директора

У кабінеті сидить директор. Заходить завуч.

З: Добрий день, Жанна Данилівна! Вже в школі нікого немає, а ви все працюєте.

Д: Добрий день, Галина Володимирівна. Та ось перевіряю журнал 11 класу. Самі енки і все без поважних причин. А між енками двійки та трійки. Ці діти зовсім знахабніли. Про що тільки думають?

З: Та вже ж не про навчання. Хлопці про те, де б знайти гроші, а дівчата про те, де б знайти хлопців з грошима.

Д: І що за діти тепер пішли? Жах! От раніше учні були - не те, що нинішні.

З: Ваша правда. От пам’ятаю років з п’ятнадцять тому, коли ми з вами були ще молодими й гарними, діти були чемними, вихованими і вчилися старанно.

Д: В школу в джинсах не ходили, і з уроків не тікали.

З: І через вікна не лазили на урок, і ненормативну лексику не вживали. Не діти, а диво!

До кабінету заходить Гергель-Малюжонок.(зауч з ВР)

А.С: Добрий день, Жанна Данилівна, Галина Володимирівна! А я думала, що сама в школі залишилася!

Д: І чого це Ви, Альона Сергіївна, так затрималися?

А: Та ось сценарій до випускного пишу. Цей 11 клас нічого робити не хоче: ні співати, ні танцювати, ні вірші розповідати. Хоч артистів наймай! Доречі, тут запрошення прийшло на зуcтріч випускників, що 15 років тому нашу школу закінчували, у 2011-ому.

З: А чий же це був клас? Щось я не пам’ятаю!

А: Та Громакової ж Любов Іванівни. Отож були діти, золоті. Тепер таких не випускають.

Д: Цікаво, і як же вони влаштувалися, хто ким став, чого досягнув?

А: От Шумілін Ігор та Мазурок Іван, наприклад, «кришами» займаються.

Д: Що, дахи будують?

А: Ні. Над місцевими бізнесменами «кришують», від «безпрєдєла» їх захищають, порядок в селі підтримують.

З: А в школі були такі тихенькі.

А я чула про Жакун Марію, що вона вийшла заміж за багатого американця, відкрила в Каліфорнії бутік і продає в ньому українські шаровари і солом’яні капелюхи. Кажуть, дуже прибутковий бізнес.

А: А Настунчин Сергій та Кошур Владислав стали знаменитими ученими, винайшли вічний двигун і довели теорему Ферма. Тепер їздять по закордонних симпозіумах - автографи роздають.

З: Пам’ятаєте Деркач Юлію. Така маленька прикольна ходила.

Д: Авжеж пам’ятаю. У неї був п’ятисантиметровий манікюр.

З: Теж свій бізнес має. Відкрила у Гребельках салон краси, тепер там навіть бабусі ходять з манікюром, дідусі з педикюром, а молодіж і підлітки – з татуажем та пірсингом.

Д: А ось послухайте, що я чула про Євенко Вікторію. Вона ж тепер фотомодель. ЇЇ фото на перших сторінках журналів друкується.

А: Яких саме?

Д: «Дом, сад, огород» і «Початкова школа».

З: Так. На неї чекає велике майбутнє. А про Усатюка Сергія чули? Кажуть, у СБУ тепер, шпигуном працює. Шифрується, щоб його ніхто не бачив.

Д: Так він і в школі часто глухонімим прикидався.

А: А Яну Батюту пам’ятаєте. Вчителькою стала. Хімію і біологію викладає У Велкопоповицькій школі.

Д: От бідна. За що ж такі муки приймає, сердешна. Зате Віктор

Похожие работы