(Назад)
(Cкачать работу)Оформлення та охорона спадкових прав
Під час спадкування відбувається перехід прав та обов'язків від спадкодавця до спадкоємця (спадкоємців). Окреслена процедура має бути належним чином оформлена, що дасть можливість у повному обсязі захистити права та охоронювані законом інтереси спадкоємців.
Окрім ЦК України, питанням оформлення та охорони спадкових прав присвячена ціла низка нормативно-правових актів: ЗУ “Про нотаріат”, Постанова КМ України “Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених”1, Наказ Мін'юсту “Про затвердження положення Про єдиний реєстр заповітів та спадкових справ”2, Наказ Мін’юсту “Про затвердження форм книги для реєстрації заповітів, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, посвідчувальних написів на заповітах і дорученнях, прирівнювальних до нотаріально посвідчених, та зразків цих документів”3 тощо. Проте, необхідно зауважити, що окреслені нормативно-правові акти, приймалися на реалізацію ЦК УРСР (1964 р.), а тому із прийняттям і введенням в дію ЦК України діятимуть лише в тій частині, що не суперечить останньому.
Оформленню спадкових прав передує відкриття спадщини, яка відкривається у день смерті спадкодавця або у день оголошення його померлим. Спадщина відкривається за місцем останнього проживання, а у разі коли воно невідоме – за місцем знаходження нерухомого майна чи його частини.
З моменту відкриття спадщини у спадкоємців виникає право на прийняття спадщини або на відмову від спадщини. ЦК України забороняє прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Для того, щоб прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття, необхідно подати відповідну заяву до нотаріальної контори, причому вказана заява подається спадкоємцем особисто. Від імені неповнолітньої особи, яка не досягла 14 років чи недієздатної особи заява подається батьками (усиновителями), опікунами. Неповнолітня особа, яка досягла 14 років може подати заяву самостійно. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем, то від нього не вимагається подання заяви в нотаріальну контору, оскільки презюмується факт прийняття спадщини, внаслідок фактичного вступу у володіння спадковим майном.
Прийняття спадщини обмежується шестимісячним строком, який обчислюється з часу відкриття спадщини. Крім цього, ЦК України передбачає, що якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у 3 місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. У тому випадку, коли строк, що залишився, менший як 3 місяці, він продовжується до 3 місяців. У разі пропуску встановлених вище строків, законодавство передбачає відповідні наслідки, а саме: якщо спадкоємець протягом зазначеного у законі строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що її не прийняв. В такому випадку, спадкоємець втрачає право на спадщину, за винятком таких випадків:
коли звернеться з позовом до суду і доведе, що строк був пропущений з поважної причини; якщо отримає письмову згоду інших спадкоємців і звернеться у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.
Під час процедури
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы